Текст и перевод песни Твій Бог Сьогодні П'яний - Вольтенфребо

Уявіть собі ви світ
У якому геть усі
Разом або поодинці
Зранку або десь під вечір
І в обід і в ніч глибоку
"В ніч подайте їсти свинці!"
Всі в подвір'ї (дивні речі!)
Всі їдять траву високу!

Виходить бізнес містер зранку
Йде подвір'ям в мештах прада
Піджачок, сорочка Ітон
Носить в хаті Вісвім, Фантом
Ролс ройс, тік-тік патек філіп
Топ моделькам суне в гланди
Вдома жінка, дітки чілять
Вісім слуг в ряд на веранді
Краватки тон кріпацька кров
І він такий зненацька воу!
Як радо приклякає на коліна
Шию в низ і до землі на-
Їстися єдиний спосіб
Цього року класний посів!
Смакує всім так людям в світі
Ресторани, є і бари, і кафе і все під небом

- Бро, поїсти нам би треба?
- Брат, ідемо в "Вольтенфребо"!
Там траву завезли свіжу
І нових акацій, двіж!
- Ідем туди, давай скоріше
Вже ж туди поперлись всі ж!

У "Вольтенфребо" як завжди
Є свіжі квіти, ніжні трави
Хтось кричить комусь:
- Зажди
Ану не лізь то моя страва!
-- Ой пробачте ви, трава ця...
Я подумав, то моя
- Ок, пробачу, але як
Залізеш ще раз - дам в пердак!
- Шо-шо, мудак?!
- І почалося
Удар, десь зуб, хтось за волося
Комусь у пуп, комусь в чердак
Все як завжди. Ну якось так

У "Вольтенфребо" працював
Один казкар, ім'я - Конвалік
Завжди у борг в всіх гроші брав
Татухи мав він і гітару
Але не грав, бо вух немав
Музичних, тобто, зовім... але
Реп читав він прям як Бог
Глухих, німих. "Ей, йоу, ти, шмара
Ти слухай, слууухай!! Реп мій, ох
Ти афігєєш, курча ляга, ти афігєєш зара:
"Ана любіла рози, а он єй сльози падаріл
Кагда в машинє єхалі, ругалісь, деті плачут!
"Ти дура! Ой прасті, вєдь я дурак, вєдь нє іначє"
Ана прастіла, он любіл, і паблагадаріл!
Но тут вдруг что та да нє так
Ей SMS писал другой, ана всьо знала!
І малчала!!! і так начался етот мрак
Мрак і холад!
І так закончілась любовь, но ета ліш начала - Нолан!"

Працював він там барменом
Любив носити всім текілу
Усім відвідувачам, хто
Йому всміхався. "Із Пекіну
Та трава, така довгаста
Ця трава росла в Криму!"
Ця трава з Авганістану
А онта от з Амстердаму
І похуй все було йому
Окрім кохання до Мальвіни
Її любив навіть тоді
Коли в під'їзді зависав
З її подружкою Росою
Роса - дівчиська прямо арррр
Зайшли ми з бро туди поїсти
- Яку траву? Які вам квіти?
Ота трава проб'є вам серце!
Текіла з розами дешевше
Травиця свіжа - ніби в інсті
Фотки блогерок чудесні
Світлі, чисті, в труселях
І ми накинулись як діти
Приклякли, жрем дари небесні
"Мій реп то тру! Рагуль з села!!!"
Кричить бармен якомусь діду
Той дід - Пилип, старий чудак
Вже поза сто (теж хочу так!)
"Твій реп то шмарклі, ти пацюку!
Для баб(кошмар!) то типу цукор..."

Та нам байдуже то, їмо
Ми мно-мно-мно-мно-мно-мно-мно

- Прикинь
- я чую, каже дід
Пилип
- коли ше ти на світ
Малий гімнюк, не появився
Не їв траву ніхто з людей!
Казав ше дід мій, я ше злився
Дід Варфоломей...
Казав йому: "Туфту ти гониш
Ой діду, як же ж без трави?!"
"Клянусь отим навколо вій..."
"Ох, не кланися тим! Не смій!"
"Ніяк мій внуче без трави
Але я бачив це... піздєц
Я м'ясо їв людське колись"
"А шо то м'ясо, діду? Шо то?"
"Напруж от руку, бачиш м'язи?
М'язи - м'ясо! Смачно було"
"Нашо, діду, їсти м'язи?"
"З м'яса бургери смачні
Я був малий ше..."
"діду стій!
А шо людей не було шкода?"
"Ми їли м'ясо лиш невірних
Нещасних тих хто їсть руками."
"Фу, як!? Руками!? "
"Так, руками"
"Чесно? "
"Так"
"Здається, діду, ви з роками
Геть здуріли і туфту цю всю
Шо про м'ясо ви придумали самі
Ой фу, гидота... Блядь, рукамиииии...
Діду несіть тазік!!
Бєєє-Тудух-хляп-хляп-хляп-хляп...(риглі-міглі)"
І дід, шо в барі був, замовк
І хто би в нього не спитав шось
Рот закрив він на замок
Замок закрився той на вічність
І шо це правда все казав хтось
А діда труп знайшли на ранок
Помер найстарший чоловік
На цій планеті
- Жив коло віку - Хтось казав -
Та смерть усім вдаряє в вуха
Яким не був би ти козак
І ти попадеш їй на муху
Лежу в дворі, а сонця блік
Проліз у сон мій і я встав
Прийшлося йти під інший камінь
Туди де сонце не дістане
Старий помер, тому його
Змололи в м'ясорубці
Все як завжди, ми помираєм
М'ясорубка і конвеєр
На корм святим тим псам і кіцям
Закон так каже. Каже - правда
А я лежу під камнем
Я
Знаю, ми помремо всі
Я хочу бути вічним
Я
Хочу їсти м'ясо... Шо?!
А може й хочу, чом би й ні?
Цікаво як воно на смак!
Прийшла поліція думок
Прийшли і стали всі на ганок
Я жив приблизно ше годину
Шеф допитав, сказав: "Ну ок
Ти підеш в вічність, сину..."
Не можна думать проти правил
Не довго жив я ту годину
На комбінаті був ше ранок

Представьте себе Вы мир
В котором прочь все
Вместе или в одиночку
Утром или где-то под вечер
И в обед и в ночь глубокую
"В ночь подайте есть свинцы!"
Все во дворе (странные вещи!)
Все едят высокую траву!

Выходит бизнес мистер утром
Идет по двору в мештах прада
Пиджачок, рубашка Итон
Носит в доме Висвим, Фантом
Ролс ройс, тик-тик патек Филип
Топ моделькам сует в гланды
Дома женщина, детки чилят
Восемь слуг в ряд на веранде
Галстуки тон крепостная кровь
И он такой врасплох воу!
Как радушно приклякает на колени
Шею в низ и к Земле на-
Есть единственный способ
В этом году классный посев!
Смакует всем так людям в мире
Рестораны, есть и бары, и кафе и все под небом

- Бро, поесть нам бы надо?
- Брат, идем в"Вольтенфребо"!
Там траву завезли свежую
И новых акаций, движ!
- Идем туда, давай поскорее
Уж туда поперлись все же!

В "Вольтенфребо" как всегда
Есть свежие цветы, нежные травы
Кто-то кричит кому-то:
- Всегда
Ану не лезь то мое блюдо!
-- Ой простите вы, трава эта...
Я подумал, то моя
- Ок, прощу, но как
Залезешь еще раз-дам в пердак!
- Шо-шо, мудак?!
- И началось
Удар, где-то зуб, кто-то за волося
Кому-то в пуп, кому-то в чердак
Все как обычно. Ну как-то так

В "Вольтенфребо" работал
Один сказочник, имя-Ландыш
Всегда в долг у всех деньги брал
Татухи имел он и гитару
Но не играл, потому что ушей не
Музыкальных, то есть, зовем... только
Рэп читал он прям как Бог
Глухих, немых. "Эй, йоу, ты, шмара
Ты слушай, слууухай!! Рэп мой, ох
Ты афигеешь, цыпленок лег, ты афигеешь зара:
"Ана любила розы, а он йей слезы падарил
Кагда в машине ехали, ругались, дети плачут!
"Ты дура! Ой прасти, ведь я дурак, ведь не иначе"
Ана прастила, он любил, и паблагадарил!
Но тут вдруг что та да нє так
Ей SMS писал другой, ана всьо знала!
И молчала!!! и так начался етот мрак
Мрак и холод!
И так закончилась любовь, но эта лиш начала-Нолан!"

Работал он там барменом
Любил носить всем текилу
Всем посетителям, кто
Ему улыбался. "Из Пекина
Та трава, такая продолговатая
Эта трава росла в Крыму!"
Эта трава из Авганистана
А онта вот из Амстердама
И похуй все было ему
Помимо любви к Мальвине
Ее любил даже тогда
Когда в подъезде зависал
С ее подружкой росой
Роса-девчонка прямо арррр
Зашли мы с бро туда поесть
- Какую траву? Какие вам цветы?
Эта трава пробьет вам сердце!
Текила с розами дешевле
Травица свежая-будто в инсте
Фотки блогерш чудесные
Светлые, чистые, в труселях
И мы набросились как дети
Приклякли, жрем дары небесные
"Мой рэп тру! Рагуль из деревни!!!"
Кричит бармен какому-то деду
Тот дед-Филипп, старый чудак
Уже вне сто (тоже хочу так!)
"Твой рэп это шмаркли, ты крыса!
Для баба(кошмар! это типпу цукор..."

Да нам байдуже то,
Мно-мно-мно-мно-мно-мно-мно

- Прикинь
- я слышу, говорит дед
Филипп
- когда ты на свет
Малый гимнюк, не появился
Не ел траву никто из людей!
Говорил ше дед мой, я ше злился
Дед Варфоломей...
Говорил ему: "Туфту ты гонишь
Ой дед, как же без травы?!"
"Клянусь этим вокруг ресниц..."
"Ох, не кланись тем! Не смей!"
"Никак мой внуче без травы
Но я видел это... пиздец
Я мясо ел человеческое когда-то"
"А что это мясо, дед? Что это?"
"Напряги вот руку, видишь мышцы?
Мышцы-мясо! Вкусно было"
"Наш, дед, есть мышцы?"
"Из мяса бургеры вкусные
Я был мал ше..."
"деду стой!
А шо людей не было жалко?"
"Мы ели мясо лишь неверных
Несчастных тех кто ест руками."
"Фу, как!? Руками!? "
"Да, руками"
"Честно? "
"Так"
"Кажется, дедушка, ты с годами
Напрочь сдурели и туфту эту всю
Шо про мясо вы придумали сами
Ой фу, гадость... Блядь, руками...
Деду несите тазик!!
Белее-Тудух-хляп-хляп-хляп-хляп...(Ригли-мигли)"
И дед, шо в баре был, замолчал
И кто бы у него ни спросил что-то
Рот закрыл он на замок
Замок закрылся тот на вечность
И что это правда все говорил кто-то
А деда труп нашли наутро
Умер самый старший мужчина
На этой планете
- Жил круг века - кто-то говорил -
Но смерть всем ударяет в уши
Каким не был бы ты казак
И ты попадешь ей на муху
Лежу во дворе, а солнца блик
Пролез в сон мой и я встал
Пришлось идти под другой камень
Туда где солнце не достанет
Старик умер, поэтому его
Смололи в мясорубке
Все как всегда, мы умираем
Мясорубка и конвейер
На корм святым тем псам и кицям
Закон так говорит. Говорит-правда
А я лежу под камнем
Я
Знаю, мы умрем все
Я хочу быть вечным
Я
Хочу есть мясо... Шо?!
А может и хочу, почему бы и нет?
Интересно как оно на вкус!
Пришла полиция мыслей
Пришли и стали все на крыльцо
Я жил около часа
Шеф допросил, сказал: "Ну ок
Ты уйдешь в вечность, сын..."
Нельзя думать против правил
Не долго жил я тот час
На комбинате было утро