Відчайдушно живий - OTOY Übersetzung ins Französische

Відчайдушно живий

Світ у руках моїх здається сірішим кожного дня
Все купляється грішми
В тому числі життя і свобода
Так каже тікток з новоствореного акаунту
Це точно не брехня
Натягую товсту шкіру на свій скелет
Незалежно від того яка погода

За словом в кишеню не лізь
В тій кишені давно пусто, величезні дірки
Прожив місяць в новому місті
Все, ти вже місцевий, корінний
Видно дірки у твоїх мізках
А на руках сліди того як ніжно цілували кийки
Знаєш - твій справжній дім -
Місце де ти найщиріше собі перед дзеркалом нив

Тебе заполонить нова система місцева
Ти не частина системи
Ти над системою, десь приблизно під стелею
Дивишися на це зверху
Розумієш як в системі все сумно із темами
Для розмов і переживань живих
Система стає щодня все більш темною

А ти маєш багато деталей своїх
Ти їх з собою з рідного болота приніс
Якось ці деталі ніби і зайві в механізмі
Механізм холодний, розмова через ніс
Простудитися - неприємно надто
Коли доводиться з ліжка дивитися увись
Механізм рухається весь, навіть без твоїх деталей
Ніби всередині нього сидить біс

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

В лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи

У новому місті надто важко
Продовжувати слідувати установленим звичкам
Бо вони ж до місцевості часто прив'язані
А радше до місцевих ничок
Тут же ситуація трішки інша
Нікому не цікаві твої звички, ти затичка
У випадку якшо поллється надто багато справ
Або якшо заїло замок - ти відмичка

А так хочеться грати роль для скрипки смичка
Замість ролі корисного дурника
Ми ніби то й сяємо, але як у фільмі Кубрика
Біль від голови до копчика
Місцеві лікарі кажуть шо це від кількості справ
Підіймається тиск і болить голова
Але чогось не можеш пригадати чи було таке у батьків твоїх
Коли був у ролі малого хлопчика

Я це так чекав - стати дорослим
Понестися в далекі міста, побачити море, підкорити гори
Чому у пачку дорослості ніхто ніколи не кладе інструкцію
З побічними діями у вигляді болей
В голові, у спині, колінах, душі, у серці
Попереку, вухах, ніхто не пише про це ні на аркуші
Ні акушери про це не говорять
Коли приймають тебе на роботу в "життя", десь неподалік від ратуші

Fuckin shit- чути по телику
Замість "відпіздити" по телику казали "відгамселити"
Але в новому місті чогось все таки саме піздять
Інколи навіть під акомпонемент гарної пісні
За сценою заставлена наїдками гримерка
Така собі зона спокою, як для пса його будка
Але зрештою будь яке місце без тебе справжнього - це показуха

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

Я в лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи

Désespérément vivant

Le monde dans mes mains semble plus gris chaque jour, ma chérie.
Tout s'achète avec de l'argent.
Y compris la vie et la liberté.
C'est ce que dit TikTok d'un nouveau compte.
Ce n'est certainement pas un mensonge.
Je tends une peau épaisse sur mon squelette.
Quel que soit le temps.

Ne mâche pas tes mots.
Dans cette poche, il y a longtemps que c'est vide, d'énormes trous.
J'ai vécu un mois dans une nouvelle ville.
Voilà, tu es déjà du coin, une racine.
On voit les trous dans ton cerveau.
Et sur tes mains, les traces de la douce caresse des matraques.
Tu sais, ta vraie maison, c'est...
L'endroit où tu as pleuré le plus sincèrement devant le miroir.

Tu seras envahie par le nouveau système local.
Tu ne fais pas partie du système.
Tu es au-dessus du système, quelque part près du plafond.
Tu regardes tout ça de haut.
Tu comprends à quel point les sujets sont tristes dans le système.
Pour les conversations et les soucis des vivants.
Le système devient de plus en plus sombre chaque jour.

Et tu as beaucoup de tes propres pièces.
Tu les as apportées avec toi de ton marais natal.
D'une certaine manière, ces pièces semblent superflues dans le mécanisme.
Le mécanisme est froid, la conversation par le nez.
Attraper un rhume est très désagréable.
Quand tu dois regarder le plafond depuis ton lit.
Le mécanisme bouge entièrement, même sans tes pièces.
Comme si un démon était assis à l'intérieur.

Je suis complètement étranger dans ce nouvel endroit.
Demain, je rentre à la maison, alors cet endroit me manque.

En haillons ou nu, désespérément vivant.
Soit droit et fier, soit allongé tranquillement.

Dans une nouvelle ville, c'est trop difficile.
De continuer à suivre les habitudes établies.
Parce qu'elles sont souvent liées à l'endroit.
Ou plutôt aux cachettes locales.
Ici, la situation est un peu différente.
Personne ne s'intéresse à tes habitudes, tu es un bouche-trou.
Au cas où trop de choses se déverseraient.
Ou si la serrure est coincée, tu es un crocheteur.

Et pourtant, j'ai tellement envie de jouer le rôle d'un archet pour violon.
Au lieu du rôle de l'idiot utile.
On dirait qu'on brille, mais comme dans un film de Kubrick.
La douleur de la tête au coccyx.
Les médecins locaux disent que c'est à cause de la quantité de travail.
La tension artérielle monte et j'ai mal à la tête.
Mais pour une raison quelconque, tu ne te souviens pas si tes parents ont eu la même chose.
Quand tu étais un petit garçon.

J'attendais tellement ça, devenir adulte.
Partir dans des villes lointaines, voir la mer, conquérir les montagnes.
Pourquoi personne ne met jamais d'instructions dans le paquet de l'âge adulte ?
Avec des effets secondaires sous forme de douleurs.
Dans la tête, le dos, les genoux, l'âme, le cœur.
Les reins, les oreilles, personne n'écrit à ce sujet, ni sur une feuille.
Ni les sages-femmes n'en parlent.
Quand ils t'embauchent dans la "vie", quelque part près de la mairie.

Putain de merde, on entend à la télé.
Au lieu de "frapper", ils disaient "latter" à la télé.
Mais dans la nouvelle ville, pour une raison quelconque, ils frappent quand même.
Parfois même avec l'accompagnement d'une belle chanson.
Dans les coulisses, une loge remplie de nourriture.
Une sorte de zone de calme, comme une niche pour un chien.
Mais au final, tout endroit sans toi, le vrai toi, est une façade.

Je suis complètement étranger dans ce nouvel endroit.
Demain, je rentre à la maison, alors cet endroit me manque.

Je suis en haillons ou nu, désespérément vivant.
Soit droit et fier, soit allongé tranquillement.