Іній - Vivienne Mort Übersetzung ins Russische

Невже такі безжальні небеса?
Невже зовсім вони не відчувають болю
Людського?
Мій поводир, сумна моя зоря,
Я перший звір, який ступив на твоє світло й вірив,
Не роздумував.
Мій білий день, мій ніжний іній на губах,
На чорних пелюстках, на ворона крилах,
Пухкий, ти танув, як вода.
І я розпалася на тисячі зірок.
Собою освітила
Кожен закуток
Земного тіла.
Сказав: якщо я не належала тобі,
Для чого ж я приходила у сни?
Не знаю. Хто знає,
Може то була не я.
А от послухай: завдяки йому
Я полюбила свою музику сумну.
Мене він
За один раз.
Мій білий день, мій ніжний іній на губах,
На чорних пелюстках, на ворона крилах,
Пухкий, ти танув, як вода.
І я розпалася на тисячі зірок.
Собою освітила
Кожен закуток
Земного тіла.

Неужели так безжалостны небеса?
Неужели совсем они не чувствуют боли
человеческой?
Мой поводырь, печальная моя звезда,
Я первый зверь, ступивший на твой свет, что верил
Не раздумывая.
Мой белый день, мой нежный иней на губах,
На черных лепестках, на вороньих крыльях,
Рыхлый, ты таял, как вода.
И я распалась на тысячи звезд.
Собой осветила
Каждый уголок
Земного тела.
Сказал: если я не принадлежала тебе,
Для чего же я приходила в сны?
Не знаю. Кто знает,
может то была не я.
А вот послушай: благодаря ему
Я полюбила свою музыку печальную.
Меня
За один раз.
Мой белый день, мой нежный иней на губах,
На черных лепестках, на вороньих крыльях,
Рыхлый, ты таял, как вода.
И я распалась на тысячи звезд.
Собой осветила
Каждый уголок
Земного тела.