Недописана книга - Live - Виктор Павлик Übersetzung ins Deutsche

Недописана книга - Live

Собі забрала ключі.
І хоч кричи не кричи.
Не відкриває тепер - двері.
Моя чарівна мала.
Моя єдина мета.
Зробити так щоб було.
Тобі добре.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

Ти недописана, книга моя.
Ти моє небо, повне дощу.
Ти моє макове поле.
П'яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз.
І як тільки можна кохати таку.
Ні я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.

Так цілувала до сліз.
Прошила сяйвом наскрізь.
Тремтіли губи й слова.
Така відверта.
I роки фото в альбом.
Весна біжить у вікно.
А ти не зі мною дивлюсь.
Така не прикрита.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

Das ungeschriebene Buch - Live

Du hast die Schlüssel mitgenommen.
Und ob du schreist oder nicht.
Öffnest die Tür jetzt nicht mehr.
Meine zauberhafte Kleine.
Mein einziges Ziel.
Es so zu machen, dass es
dir gut geht.

Wieder fliehe ich in Träume.
Wo ich dich umarme.
Als ob mein Herz gleich zerreißt.
Und wieder bleibt nur,
einfach alles zu vergessen.
So leicht gesagt, aber
wir sind so verschieden.

Du, mein ungeschriebenes Buch.
Du mein Himmel, voller Regen.
Du mein Mohnfeld.
Du berauschst und tötest.
Du bist die Hüterin all meiner Tränen.
Und wie kann ich dich nur so lieben.
Nein, ich weiß nicht, weiß nicht, weiß nicht, weiß nicht.

So küsstest du bis zu Tränen.
Hast mich mit Glanz durchdrungen.
Deine Lippen und Worte zitterten.
So offen.
Und Jahre, Fotos im Album.
Der Frühling eilt ans Fenster.
Doch du bist nicht bei mir, ich sehe.
So unverhüllt.

Wieder fliehe ich in Träume.
Wo ich dich umarme.
Als ob mein Herz gleich zerreißt.
Und wieder bleibt nur,
einfach alles zu vergessen.
So leicht gesagt, aber
wir sind so verschieden.