Вольтенфребо - Твій Бог Сьогодні П'яний Übersetzung ins Russische

Вольтенфребо

Уявіть собі ви світ
У якому геть усі
Разом або поодинці
Зранку або десь під вечір
І в обід і в ніч глибоку
"В ніч подайте їсти свинці!"
Всі в подвір'ї (дивні речі!)
Всі їдять траву високу!

Виходить бізнес містер зранку
Йде подвір'ям в мештах прада
Піджачок, сорочка Ітон
Носить в хаті Вісвім, Фантом
Ролс ройс, тік-тік патек філіп
Топ моделькам суне в гланди
Вдома жінка, дітки чілять
Вісім слуг в ряд на веранді
Краватки тон кріпацька кров
І він такий зненацька воу!
Як радо приклякає на коліна
Шию в низ і до землі на-
Їстися єдиний спосіб
Цього року класний посів!
Смакує всім так людям в світі
Ресторани, є і бари, і кафе і все під небом

- Бро, поїсти нам би треба?
- Брат, ідемо в "Вольтенфребо"!
Там траву завезли свіжу
І нових акацій, двіж!
- Ідем туди, давай скоріше
Вже ж туди поперлись всі ж!

У "Вольтенфребо" як завжди
Є свіжі квіти, ніжні трави
Хтось кричить комусь:
- Зажди
Ану не лізь то моя страва!
-- Ой пробачте ви, трава ця...
Я подумав, то моя
- Ок, пробачу, але як
Залізеш ще раз - дам в пердак!
- Шо-шо, мудак?!
- І почалося
Удар, десь зуб, хтось за волося
Комусь у пуп, комусь в чердак
Все як завжди. Ну якось так

У "Вольтенфребо" працював
Один казкар, ім'я - Конвалік
Завжди у борг в всіх гроші брав
Татухи мав він і гітару
Але не грав, бо вух немав
Музичних, тобто, зовім... але
Реп читав він прям як Бог
Глухих, німих. "Ей, йоу, ти, шмара
Ти слухай, слууухай!! Реп мій, ох
Ти афігєєш, курча ляга, ти афігєєш зара:
"Ана любіла рози, а он єй сльози падаріл
Кагда в машинє єхалі, ругалісь, деті плачут!
"Ти дура! Ой прасті, вєдь я дурак, вєдь нє іначє"
Ана прастіла, он любіл, і паблагадаріл!
Но тут вдруг что та да нє так
Ей SMS писал другой, ана всьо знала!
І малчала!!! і так начался етот мрак
Мрак і холад!
І так закончілась любовь, но ета ліш начала - Нолан!"

Працював він там барменом
Любив носити всім текілу
Усім відвідувачам, хто
Йому всміхався. "Із Пекіну
Та трава, така довгаста
Ця трава росла в Криму!"
Ця трава з Авганістану
А онта от з Амстердаму
І похуй все було йому
Окрім кохання до Мальвіни
Її любив навіть тоді
Коли в під'їзді зависав
З її подружкою Росою
Роса - дівчиська прямо арррр
Зайшли ми з бро туди поїсти
- Яку траву? Які вам квіти?
Ота трава проб'є вам серце!
Текіла з розами дешевше
Травиця свіжа - ніби в інсті
Фотки блогерок чудесні
Світлі, чисті, в труселях
І ми накинулись як діти
Приклякли, жрем дари небесні
"Мій реп то тру! Рагуль з села!!!"
Кричить бармен якомусь діду
Той дід - Пилип, старий чудак
Вже поза сто (теж хочу так!)
"Твій реп то шмарклі, ти пацюку!
Для баб(кошмар!) то типу цукор..."

Та нам байдуже то, їмо
Ми мно-мно-мно-мно-мно-мно-мно

- Прикинь
- я чую, каже дід
Пилип
- коли ше ти на світ
Малий гімнюк, не появився
Не їв траву ніхто з людей!
Казав ше дід мій, я ше злився
Дід Варфоломей...
Казав йому: "Туфту ти гониш
Ой діду, як же ж без трави?!"
"Клянусь отим навколо вій..."
"Ох, не кланися тим! Не смій!"
"Ніяк мій внуче без трави
Але я бачив це... піздєц
Я м'ясо їв людське колись"
"А шо то м'ясо, діду? Шо то?"
"Напруж от руку, бачиш м'язи?
М'язи - м'ясо! Смачно було"
"Нашо, діду, їсти м'язи?"
"З м'яса бургери смачні
Я був малий ше..."
"діду стій!
А шо людей не було шкода?"
"Ми їли м'ясо лиш невірних
Нещасних тих хто їсть руками."
"Фу, як!? Руками!? "
"Так, руками"
"Чесно? "
"Так"
"Здається, діду, ви з роками
Геть здуріли і туфту цю всю
Шо про м'ясо ви придумали самі
Ой фу, гидота... Блядь, рукамиииии...
Діду несіть тазік!!
Бєєє-Тудух-хляп-хляп-хляп-хляп...(риглі-міглі)"
І дід, шо в барі був, замовк
І хто би в нього не спитав шось
Рот закрив він на замок
Замок закрився той на вічність
І шо це правда все казав хтось
А діда труп знайшли на ранок
Помер найстарший чоловік
На цій планеті
- Жив коло віку - Хтось казав -
Та смерть усім вдаряє в вуха
Яким не був би ти козак
І ти попадеш їй на муху
Лежу в дворі, а сонця блік
Проліз у сон мій і я встав
Прийшлося йти під інший камінь
Туди де сонце не дістане
Старий помер, тому його
Змололи в м'ясорубці
Все як завжди, ми помираєм
М'ясорубка і конвеєр
На корм святим тим псам і кіцям
Закон так каже. Каже - правда
А я лежу під камнем
Я
Знаю, ми помремо всі
Я хочу бути вічним
Я
Хочу їсти м'ясо... Шо?!
А може й хочу, чом би й ні?
Цікаво як воно на смак!
Прийшла поліція думок
Прийшли і стали всі на ганок
Я жив приблизно ше годину
Шеф допитав, сказав: "Ну ок
Ти підеш в вічність, сину..."
Не можна думать проти правил
Не довго жив я ту годину
На комбінаті був ше ранок

Вольтенфребо

Представь себе, ты, мир,
В котором все до единого
Все вместе или поодиночке
Утром или где-то под вечер
И в обед, и в ночь глубокую
"В ночь подайте есть свинке!"
Все во дворе (дивные вещи!)
Все едят траву высокую!

Выходит бизнесмен с утра
Идет двором в мокасинах Prada
Пиджачок, рубашка Eton
Носит в доме Villeret, Phantom
Rolls Royce, тик-так, Patek Philippe
Топ-моделям сует в гланды
Дома жена, дети чиллят
Восемь слуг в ряд на веранде
Галстуки в тон, крапицкая кровь
И он такой, внезапно, воу!
Как радо припадает на колени
Шею вниз и к земле на-
Естся единственным способом
В этом году классный посев!
Смакует всем так людям в мире
Рестораны, есть и бары, и кафе, и всё под небом

- Братан, пожрать бы нам надо?
- Брат, идем в "Вольтенфребо"!
Там траву завезли свежую
И новых акаций, движ!
- Идем туда, давай скорее
Уже ж туда поперлись все!

В "Вольтенфребо", как всегда
Есть свежие цветы, нежные травы
Кто-то кричит кому-то:
- Погоди
А ну не лезь, то моя еда!
- Ой, простите вы, трава эта...
Я подумал, то моя
- Ок, прощу, но как
Залезешь еще раз - дам в зад!
- Что-что, мудак?!
- И началось
Удар, где-то зуб, кто-то за волосы
Кому-то в пупок, кому-то в чердак
Всё как всегда. Ну как-то так

В "Вольтенфребо" работал
Один сказочник, имя - Конвалик
Всегда в долг у всех деньги брал
Тумаки получал он и гитару
Но не играл, потому что слуха не имел
Музыкального, то есть, зовем... но
Рэп читал он прямо как Бог
Глухих, немых. "Эй, йоу, ты, шалава!
Ты слушай, слууушай!! Рэп мой, ох
Ты офигеешь, курица-бройлер, ты офигеешь, зара:
"Анна любила розы, а он ей слезы подарил
Когда в машине ехали, ругались, дети плачут!
"Ты дура! Ой прости, ведь я дурак, ведь не иначе"
Она простила, он любил, и поблагодарил!
Но тут вдруг что-то да не так
Ей SMS писал другой, она всё знала!
И молчала!!! И так начался этот мрак
Мрак и холод!
И так закончилась любовь, но это лишь начало - Нолан!"

Работал он там барменом
Любил разносить всем текилу
Всем посетителям, кто
Ему улыбался. "Из Пекина
Эта трава, такая длинная
Эта трава росла в Крыму!"
Эта трава из Афганистана
А вон та аж из Амстердама
И плевать ему было на всё
Кроме любви к Мальвине
Ее любил даже тогда
Когда в подъезде зависал
С ее подружкой Розой
Роза - девчонка прямо аххх
Зашли мы с братюней туда поесть
- Какую траву? Какие вам цветы?
Вон та трава пробьет вам сердце!
Текила с розами дешевле
Травичка свежая - будто в инсте
Фотки блогеров чудесные
Светлые, чистые, в труселях
И мы накинулись как дети
Припали, жрем дары небесные
"Мой рэп - это тру! Гопник из села!!!"
Кричит бармен какому-то деду
Тот дед - Филипп, старый чудак
Уже за сто (тоже хочу так!)
"Твой рэп - это сопли, ты, крыса!
Для баб (кошмар!) это типа сахар..."

Но нам всё равно, едим
Мы ням-ням-ням-ням-ням-ням-ням

- Представь
- я слышу, говорит дед
Филипп
- когда ещё ты на свет
Маленький, не появился
Не ел траву никто из людей!
Говорил ещё дед мой, я ещё злился
Дед Варфоломей...
Говорил ему: "Чушь ты гонишь
Ой, дед, как же ж без травы?!"
"Клянусь вот этим вокруг..."
"Ох, не клянись этим! Не смей!"
"Никак, внучок, без травы
Но я видел это... жесть
Я мясо ел человеческое когда-то"
"А что это мясо, дед? Что это?"
"Напряги-ка руку, видишь мышцы?
Мышцы - это мясо! Вкусно было"
"Зачем, дед, есть мышцы?"
"Из мяса бургеры вкусные
Я был ещё маленький..."
"Дед, стой!
А что, людей не было жалко?"
"Мы ели мясо только неверных
Несчастных тех, кто ест руками."
"Фу, как!? Руками!?"
"Да, руками"
"Честно?"
"Да"
"Кажется, дед, вы с годами
Совсем сдурели и всю эту чушь
Про мясо вы придумали сами
Ой фу, гадость... Блядь, рукамиииии...
Дед, несите тазик!!
Бээээ-Тудух-шлеп-шлеп-шлеп-шлеп...(блев-миг-миг)"
И дед, что в баре был, замолчал
И кто бы у него не спросил что-то
Рот закрыл он на замок
Замок закрылся тот на вечность
И что это правда всё, говорил кто-то
А деда труп нашли на рассвете
Умер самый старый человек
На этой планете
- Жил целый век - Кто-то сказал -
Но смерть всем бьет по ушам
Каким бы ты не был лихим
И ты попадешься ей на мушку
Лежу во дворе, а солнца блик
Пробрался в сон мой, и я встал
Пришлось идти под другой камень
Туда, где солнце не достанет
Старик умер, потому его
Перемололи в мясорубке
Всё как всегда, мы умираем
Мясорубка и конвейер
На корм святым этим псам и кошкам
Закон так велит. Велит - значит правда
А я лежу под камнем
Я
Знаю, мы умрем все
Я хочу быть вечным
Я
Хочу есть мясо... Что?!
А может и хочу, почему бы и нет?
Интересно, какое оно на вкус!
Пришла полиция мыслей
Пришли и встали все на крыльцо
Я жил примерно еще час
Шеф допросил, сказал: "Ну ок
Ты пойдешь в вечность, сынок..."
Нельзя думать против правил
Недолго жил я тот час
На комбинате был ещё рассвет