Lyrics and translation alyona alyona - Завтра

Завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
Знову покличе мене
Нова мета, нова ціль
Новий параграф і є новий день
Лінія довга на лівій руці
В книгу життя кожен вписує сам
Море ідей чи то купу подій
Сотні бажань або тонами мрії
Чисті слова вилами по воді
Я знаю, педалі крутитиму далі
Хай я не зі сталі, та нерви метала
Я переїжджатиму всі магістралі
Чим дужче, тим далі, де нові міста, ей
Щоби поділитися, не потрібно приводу
Ти маєш зерна кави чи мішаєш в собі три в одном
Як розпізнати поклик, коли безліч інтересів?
А є одне стебло, але гілок більш ніж десять
Рвеш себе на шмаття, обираєш свою сторону
І як би розділити час свій рівно-сильно, порівну
Просто корінням у ґрунт, а тяжче рубати кінці
І якби-то не прив'язати себе до речей що не мають ні сенсу ні цін
Як не тягнути минулого ковдру, як все без образ відпускатиму я
Так часто я бачу звабливу дорогу, але розумую: вона не моя
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
В ілюмінаторі від літака
В напрям екватору тече ріка
В хмари заховані землі й час
Я своїх вражень наповнюю чан
Це не кінець
Моє життя ніби телекінез
Хтось має владу
А я мушу без
Знову на карті я малюю хрест
Я знаю попереду води і береги
Звуки і герци, і люди фонтаном
І я вже стою у неділю чи середу
Зранку чи ввечері, в парне — непарне
Інколи крок відділяє від того
Щоб перезавантажити внутрішній світ
Я ж намагаюся просто звільнити свій стовбур від хворих і зламаних віт
Дні пролітають, єдиний потік
Зими й літа, зійде сотні потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Дні пролітають, єдиний потік
Зими й літа, зійде сотні потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті, ей
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час

Demain

Entre ces murs, j'entends un appel, j'entends des cloches
Je ne sais pas où je serai demain
Encore un billet, encore un tour de temps, et
Je ne sais pas où je serai demain
Entre ces murs, j'entends un appel, j'entends des cloches
Je ne sais pas où je serai demain
Encore un billet, encore un tour de temps, et
Je ne sais pas où je serai demain
Et demain, mon temps
M'appellera à nouveau
Un nouveau but, un nouvel objectif
Un nouveau paragraphe et un nouveau jour
Une longue ligne sur mon bras gauche
Chacun écrit dans le livre de la vie
Une mer d'idées ou une tonne d'événements
Des centaines de désirs ou des tonnes de rêves
Des mots purs comme des fourches dans l'eau
Je sais que je continuerai à pédaler
Je ne suis pas en acier, mais mes nerfs sont métalliques
Je traverserai toutes les autoroutes
Plus fort, plus loin, où les nouvelles villes sont, hé
Pour partager, il n'y a pas besoin de raison
Tu as des grains de café ou tu mélanges trois en un
Comment reconnaître l'appel quand il y a tant d'intérêts?
Il y a une seule tige, mais plus de dix branches
Tu te déchires, tu choisis ton côté
Et comment diviser ton temps équitablement, également
Juste des racines dans le sol, et il est plus difficile de couper les extrémités
Et si tu ne pouvais pas t'attacher aux choses qui n'ont ni sens ni valeur
Comment ne pas tirer la couverture du passé, comment laisser aller tout sans ressentiment
Si souvent, je vois un chemin séduisant, mais je me dis : il n'est pas pour moi
Entre ces murs, j'entends un appel, j'entends des cloches
Je ne sais pas où je serai demain
Encore un billet, encore un tour de temps, et
Je ne sais pas où je serai demain
Entre ces murs, j'entends un appel, j'entends des cloches
Je ne sais pas où je serai demain
Encore un billet, encore un tour de temps, et
Je ne sais pas où je serai demain
Et demain, mon temps
Dans le hublot de l'avion
Vers l'équateur, la rivière coule
Les terres et le temps sont cachés dans les nuages
Je remplis mon tonneau de mes impressions
Ce n'est pas la fin
Ma vie est comme la télékinésie
Quelqu'un a le pouvoir
Et je dois sans
Encore une fois, je dessine une croix sur la carte
Je sais qu'il y a de l'eau et des rives devant
Des sons et des hertz, et des gens comme une fontaine
Et je suis déjà debout dimanche ou mercredi
Le matin ou le soir, pair ou impair
Parfois, un pas sépare de
Pour redémarrer le monde intérieur
J'essaie juste de libérer mon tronc des vents malades et cassés
Les jours passent, un seul flux
Hiver et été, des centaines de sueurs monteront
Je quitterai la maison des centaines de fois
Pour être utile dans cette vie
Les jours passent, un seul flux
Hiver et été, des centaines de sueurs monteront
Je quitterai la maison des centaines de fois
Pour être utile dans cette vie, hé
Entre ces murs, j'entends un appel, j'entends des cloches
Je ne sais pas où je serai demain
Encore un billet, encore un tour de temps, et
Je ne sais pas où je serai demain
Entre ces murs, j'entends un appel, j'entends des cloches
Je ne sais pas où je serai demain
Encore un billet, encore un tour de temps, et
Je ne sais pas où je serai demain
Entre ces murs, j'entends un appel, j'entends des cloches
Je ne sais pas où je serai demain
Encore un billet, encore un tour de temps, et
Je ne sais pas où je serai demain
Et demain, mon temps