Lyrics and translation alyona alyona - Завтра

Завтра

Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
Знову покличе мене
Нова мета, нова ціль
Новий параграф і є новий день
Лінія довга на лівій руці
В книгу життя кожен вписує сам
Море ідей чи то купу подій
Сотні бажань або тонами мрії
Чисті слова вилами по воді
Я знаю, педалі крутитиму далі
Хай я не зі сталі, та нерви метала
Я переїжджатиму всі магістралі
Чим дужче, тим далі, де нові міста, ей
Щоби поділитися, не потрібно приводу
Ти маєш зерна кави чи мішаєш в собі три в одном
Як розпізнати поклик, коли безліч інтересів?
А є одне стебло, але гілок більш ніж десять
Рвеш себе на шмаття, обираєш свою сторону
І як би розділити час свій рівно-сильно, порівну
Просто корінням у ґрунт, а тяжче рубати кінці
І якби-то не прив'язати себе до речей що не мають ні сенсу ні цін
Як не тягнути минулого ковдру, як все без образ відпускатиму я
Так часто я бачу звабливу дорогу, але розумую: вона не моя
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час
В ілюмінаторі від літака
В напрям екватору тече ріка
В хмари заховані землі й час
Я своїх вражень наповнюю чан
Це не кінець
Моє життя ніби телекінез
Хтось має владу
А я мушу без
Знову на карті я малюю хрест
Я знаю попереду води і береги
Звуки і герци, і люди фонтаном
І я вже стою у неділю чи середу
Зранку чи ввечері, в парне — непарне
Інколи крок відділяє від того
Щоб перезавантажити внутрішній світ
Я ж намагаюся просто звільнити свій стовбур від хворих і зламаних віт
Дні пролітають, єдиний потік
Зими й літа, зійде сотні потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті
Дні пролітають, єдиний потік
Зими й літа, зійде сотні потів
Я сотні разів залишатиму дім
Щоб бути корисною в цьому житті, ей
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
Поміж цих стін чую клич, чую дзвіни
Я не знаю, де я буду завтра
Знову квиток, знову часу виток, і
Я не знаю, де я буду завтра
А завтра мій час

Завтра

Меж этих стен слышу зов, слышу звоны
Я не знаю, где я буду завтра
Снова билет, снова виток времени, и
Я не знаю, где я буду завтра
Меж этих стен слышу зов, слышу звоны
Я не знаю, где я буду завтра
Снова билет, снова виток времени, и
Я не знаю, где я буду завтра
А завтра моё время
Снова позовёт меня
Новая цель, новая задача
Новый параграф и есть новый день
Линия длинная на левой руке
В книгу жизни каждый вписывает сам
Море идей иль кучу событий
Сотни желаний или тоннами мечты
Чистые слова вилами по воде
Я знаю, педали крутить буду дальше
Пусть я не из стали, но нервы из металла
Я буду пересекать все магистрали
Чем сильнее, тем дальше, где новые города, эй
Чтобы поделиться, не нужен повод
У тебя зёрна кофе или ты мешаешь в себе три в одном
Как распознать зов, когда множество интересов?
А есть один стебель, но веток больше десяти
Рвёшь себя на части, выбираешь свою сторону
И как бы разделить время своё равносильно, поровну
Просто корнями в землю, а тяжелее рубить концы
И как бы не привязать себя к вещам, что не имеют ни смысла, ни цены
Как не тянуть одеяло прошлого, как всё без обид отпускать буду я
Так часто я вижу заманчивую дорогу, но понимаю: она не моя
Меж этих стен слышу зов, слышу звоны
Я не знаю, где я буду завтра
Снова билет, снова виток времени, и
Я не знаю, где я буду завтра
Меж этих стен слышу зов, слышу звоны
Я не знаю, где я буду завтра
Снова билет, снова виток времени, и
Я не знаю, где я буду завтра
А завтра моё время
В иллюминаторе от самолёта
В направлении экватора течёт река
В облака спрятаны земли и время
Я своих впечатлений наполняю чан
Это не конец
Моя жизнь словно телекинез
Кто-то имеет власть
А я должна без
Снова на карте я рисую крест
Я знаю впереди воды и берега
Звуки и герцы, и люди фонтаном
И я уже стою в воскресенье или в среду
Утром или вечером, в чётное — нечётное
Иногда шаг отделяет от того,
Чтобы перезагрузить внутренний мир
Я же пытаюсь просто освободить свой ствол от больных и сломанных ветвей
Дни пролетают, единый поток
Зимы и лета, сойдёт сотни потов
Я сотни раз буду покидать дом
Чтобы быть полезной в этой жизни
Дни пролетают, единый поток
Зимы и лета, сойдёт сотни потов
Я сотни раз буду покидать дом
Чтобы быть полезной в этой жизни, эй
Меж этих стен слышу зов, слышу звоны
Я не знаю, где я буду завтра
Снова билет, снова виток времени, и
Я не знаю, где я буду завтра
Меж этих стен слышу зов, слышу звоны
Я не знаю, где я буду завтра
Снова билет, снова виток времени, и
Я не знаю, где я буду завтра
Меж этих стен слышу зов, слышу звоны
Я не знаю, где я буду завтра
Снова билет, снова виток времени, и
Я не знаю, где я буду завтра
А завтра моё время