Lyrics and translation alyona alyona - Казка

А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир
Пластир до рани
В планах —
Сіяти любов, а діти — ніби провідник: усе тепло іде від них
Ей!
Плавно
Споглядали день і вчили золоті рядки, щоб знали діти стати ким
Я бачу
Коло із осіб, що дітям бруд ховають в хліб, а все дитяче у них стерто
Ей!
Знаєш
Діти — це вода. За відображення шкода, бо діти — то живе люстерко
Так, вони бачать твою суть,
відчувають твій мотив, знають певно, хто є ти
Без примарних павутин між порожніх
та пустих просять неба відпустити дощ
А замріяний казкар поміж волохатих хмар
словом розсипає чари й віщує всім початок
Віщує всім початок
Почнімо все спочатку!
Знов
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Знову на старт, чуєш, доки не пізно
Навколо бруд — так виховує місто
Диха за рогом пихатий містер
А Білосніжка за ним просить їсти
Ось такі казки, не впасти б
За собою будні водять хмуру сіру паству
Люди щось говорять про єднання і про братство
Діти ж віддзеркалювали це, результати — на лице
Знаєш, скільки не ховай — все одно вийде назовні
Зареве худоба, коли ясла будуть повні
Є жага заповнити всередині безодню
Починаєш завтра? А можеш сьогодні
І я вже читаю тобі казку, як скласти пазли, як зняти маску
Слухати й чути, створити чудо, передати досвід
Піднятись вдосвіта й рухатися далі, тільки прямо, до межі:
Зліва буде той, хто поряд тільки зубожів
Справа буде той, хто поряд тільки збагатів
Всі мої слова прості, глянь на себе у воді —
Там є очі, дитячі, щирі, наївні
Пригадай себе, як заспівають треті півні
Цей дитинства смак — він солодкий і він терпкий
Бережи його. Бережи своє люстерко
(А я все читала дітям казку)
(А я все читала дітям казку)
А я все читала дітям довгу казку
Як минати пастку, як іти й не впасти
Все докупи скласти, жити без баласту
Жити просто класно
Отже я читала дітям просто казку
Мов ліпила паску. Де життя — як пазли
І воно смугасте. Люди носять маски
А слова як пластир
Як пластир
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани
Пластир до рани

А я все читала детям длинную сказку
Как миновать ловушку, как идти и не упасть
Все вместе сложить, жить без балласта
Жить просто классно
Итак я читала детям просто сказку
Словно лепила кулич. Где жизнь - как пазлы
И оно полосатое. Люди носят маски
А слова как пластырь
Как пластырь
Пластырь к ране
В планах —
Сеять любовь, а дети - будто проводник: все тепло уходит от них
Эй!
Плавно
Созерцали день и учили золотые строки, чтобы знали дети стать кем
Я вижу
Круг из лиц, что детям грязь прячут в хлеб, а все детское у них стерто
Эй!
Знаешь
Дети-это вода. За отражение жалко, потому что дети-то живет зеркальце
Да, они видят твою суть,
чувствуют твой мотив, знают наверняка, кто есть ты
Без призрачных паутин между пустых
и пустых просят неба отпустить дождь
А мечтательный сказочник среди мохнатых облаков
словом рассыпает чары и предвещает всем начало
Предвещает всем начало
Начнем все сначала!
Вновь
А я все читала детям длинную сказку
Как миновать ловушку, как идти и не упасть
Все вместе сложить, жить без балласта
Жить просто классно
Итак я читала детям просто сказку
Словно лепила кулич. Где жизнь - как пазлы
И оно полосатое. Люди носят маски
А слова как пластырь
Как пластырь
Пластырь к ране
Пластырь к ране
Пластырь к ране
Пластырь к ране
Снова на старт, слышишь, пока не поздно
Вокруг грязь - так воспитывает город
Диха за углом напыщенный мистер
А Белоснежка за ним просит есть
Вот такие сказки, не упасть бы
За собой будни водят хмурую серую паству
Люди что-то говорят о единении и о братстве
Дети же отражали это, результаты — на лицо
Знаешь, сколько ни прячь-все равно выйдет наружу
Заревет скот, когда ясли будут полны
Есть жажда заполнить внутри бездну
Начинаешь завтра? А можешь сегодня
И я уже читаю тебе сказку, как сложить пазлы, как снять маску
Слушать и слышать, сотворить чудо, передать опыт
Подняться на рассвете и двигаться дальше, только прямо, до предела:
Слева будет тот, кто рядом только обнищал
Дело будет тот, кто рядом только разбогател
Все мои слова просты, глянь на себя в воде —
Там есть глаза, детские, искренние, наивные
Вспомни себя, как запоют третьи петухи
Этот детства вкус — он сладкий и он терпкий
Береги его. Береги свое зеркальце
(А я все читала детям сказку)
(А я все читала детям сказку)
А я все читала детям длинную сказку
Как миновать ловушку, как идти и не упасть
Все вместе сложить, жить без балласта
Жить просто классно
Итак я читала детям просто сказку
Словно лепила кулич. Где жизнь - как пазлы
И оно полосатое. Люди носят маски
А слова как пластырь
Как пластырь
Пластырь к ране
Пластырь к ране
Пластырь к ране
Пластырь к ране