Lyrics and translation BITZ - Поле

Поле

Моє тіло під кулями
Руки стомлені, очі закриті напів
Мої ночі не зоряні
І не зламлені душі в окопі братів

Моя віра прихована
Недосяжна війною, не вбита чужим
Моє місто зруйноване
Але вбити його в них не вистачить сил

Моє сонце опалює
Мою шкіру у битві, крізь шолом йде кров
Відчуваю що падаю
Я торкаюсь землі, і останній ковток

Затискаю під раною
Я дивлюся у небо, і бачу свій дім
І моментами згадую
Моя смерть - це життя моїх милих синів

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні

Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі

Тисячи слів і ідей - рівно тисячі вбитих дітей
Поруч тисячі тих, хто чекає на мир
І ці тисячи бачили смерть
Коли люди імперії вруть - із палаючих тіл малювали сюжет
I лелеки летять у далекі міста, вони бачать яка є війна

В того мрія вернутись домому,цілим
Обійняти кохану, сказати усе
Що немає війни, що ми перемогли
Моя рідна, не плач, досить, витри лице

І на кожному кроці у кожного з тих
Вся ця мрія цвіте, як калина в саду
За свободу, за мир, за малих и старих
І заради цього він пішов на війну

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні

Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі

Вийди в поле - солов'їний спів
В долоні тих, хто в полоні

Та й душу, вільну збережи
Поранені, але живі

Поле

Мое тело под пулями
Руки устали, глаза прикрыты наполовину
Мои ночи не звездные
И не сломлены души в окопе братьев

Моя вера сокрыта
Недоступна войной, не убита чужим
Мой город разрушен
Но убить его у них не хватит сил

Мое солнце опаляет
Мою кожу в битве, сквозь шлем течет кровь
Чувствую, что падаю
Я касаюсь земли, и последний глоток

Зажимаю под раной
Я смотрю в небо и вижу свой дом
И временами вспоминаю
Моя смерть - это жизнь моих милых сынов

Выйди в поле - соловьиный свист
В ладонях тех, кто в плену

И душу, свободную, сохрани
Раненые, но живые

Тысячи слов и идей - ровно тысяча убитых детей
Рядом тысячи тех, кто ждет мира
И эти тысячи видели смерть
Когда люди империи лгут - из пылающих тел рисовали сюжет
И аисты летят в дальние города, они видят, какая идет война

У того мечта вернуться домой, целым
Обнять любимую, сказать все
Что нет войны, что мы победили
Родная моя, не плачь, довольно, вытри лицо

И на каждом шагу у каждого из тех
Вся эта мечта цветет, как калина в саду
За свободу, за мир, за малых и старых
И ради этого он пошел на войну

Выйди в поле - соловьиный свист
В ладонях тех, кто в плену

И душу, свободную, сохрани
Раненые, но живые

Выйди в поле - соловьиный свист
В ладонях тех, кто в плену

И душу, свободную, сохрани
Раненые, но живые