Lyrics and translation Brutto - Середні віки

Другий рік місто косить чума.
Не працюють навіть борделі й тюрма.
Скінчився хліб, скінчилась вода.
З культурного життя – лише хресна хода.
Ходимо, кличемо святих отців.
На зворотньому шляху підбираємо мерців.
Папське ім'я втрачає силу і міць.
Відьми звільняються з робочих місць.
Сенс ворушити цю каламуть?
Що тут гадати?
Всі й так помруть.
Яка різниця, що скажуть зірки?
Середні віки такі Середні віки.
І тоді єпископ приходить у єврейський квартал, і говорить: Хто з нас не гине за метал?
Усіх нас нищить небесний терор, усіх нас винесуть в чорний коридор.
Світла немає.
Відсутня мета.
Саме час починати свята.
І тоді лунає барабанний бій, і підіймає з землі ремісників і повій, і затягує нас у свою круговерть.
Тих, хто помер, не лякає смерть.
Не лякає жодна з її образ.
Боятись тут варто хіба що нас.
І ми одягаємо пір'я й хвости, і змащуємо кров'ю натільні хрести, і палимо на вулицях свого сатану, і оголошуємо небесам війну, і водимо процесії довкола вогнів.
Все, що в нас є – це народний гнів.
Клади на обличчя пудру й грим.
Ніколи не пізно померти молодим.
Ніколи не пізно змінити ім'я.
Про мене свідчитиме тінь моя.
Але ніколи й нікому не кажи про це.
Смерть не пізнає нас у лице.

Второй год город косит чума.
Не работают даже бордели и тюрьма.
Кончился хлеб, кончилась вода.
Из культурной жизни-лишь крестный ход.
Ходим, зовем святых отцов.
На обратном пути подбираем мертвецов.
Папское имя теряет силу и мощь.
Ведьмы освобождаются с рабочих мест.
Смысл ворошить эту муть?
Что тут гадать?
Все и так умрут.
Какая разница, что скажут звезды?
Средние века такие средние века.
И тогда епископ приходит в еврейский квартал, и говорит: Кто из нас не гине за метал?
Всех нас уничтожает небесный террор, всех нас вынесут в черный коридор.
Света нет.
Отсутствует цель.
Самое время начинать праздники.
И тогда раздается барабанный бой, и поднимает с земли ремесленников и проституток, и затягивает нас в свою круговерть.
Тех, кто умер, не пугает смерть.
Не пугает ни одна из ее обид.
Бояться здесь стоит разве что нас.
И мы надеваем перья и хвосты, и смазываем кровью нательные кресты, и жжем на улицах своего сатану, и объявляем небесам войну, и водим процессии вокруг огней.
Все, что у нас есть – это народный гнев.
Клади на обличчя пудру й грим.
Никогда не поздно умереть молодым.
Никогда не поздно сменить имя.
Обо мне будет свидетельствовать тень моя.
Но никогда и никому не говори об этом.
Смерть не узнает нас в лицо.