КИШЕНЬКА - Jerry Heil translation in Russian

КИШЕНЬКА

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі
Ой, клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі

Болить, болить
Вже котрий місяць, як скажені
Життя — це мить
Це ніби нитка над ножем
І киплять думки
Страшних ідей колововіт
Новин із Києва
Діждуть батьки коло воріт

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі
Ой, клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі

Мама просила вертатись скоріш
Сльози висіли на підборідді
Сиве волосся сивіло ще більш
І розчинялось, як попіл в повітрі
Батько садив у старому саду
Яблуні дві, як донька і син
Знає: на весну вони зацвітуть
А поки — чекає і молиться він

Клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі
Ой, клала мама сину у кишеньку землі
Щоби перед боєм її син не зомлів
Притулила доні до серденька землі мама
Щоб знімала втому, як удома в селі

КОШЕЛЕЧКИ

Мама сыну в кошелечки земли положила
Чтобы в бой идя, не пал он духом, не дрогнула рука
Дочь прижала к сердцу этой земли, мама
Чтоб снимала усталость, будто дома в селе
Ой, мама сыну в кошелечки земли положила
Чтобы в бой идя, не пал он духом, не дрогнула рука
Дочь прижала к сердцу этой земли, мама
Чтоб снимала усталость, будто дома в селе

Болит, болит
Уже который месяц, словно сумасшедшие
Жизнь — это миг
Как нитка над лезвием ножа
И мысли кипят
Пугающих идей водоворот
Новостей из Киева
Ждут у ворот родители

Мама сыну в кошелечки земли положила
Чтобы в бой идя, не пал он духом, не дрогнула рука
Дочь прижала к сердцу этой земли, мама
Чтоб снимала усталость, будто дома в селе
Ой, мама сыну в кошелечки земли положила
Чтобы в бой идя, не пал он духом, не дрогнула рука
Дочь прижала к сердцу этой земли, мама
Чтоб снимала усталость, будто дома в селе

Мама просила вернуться скорей
Слезы висели на подбородке
Седые волосы серели еще сильней
И растворялись, словно пепел в воздухе
Отец сажал в старом саду
Две яблони — будто дочка и сын
Знает: к весне они зацветут
А пока — он ждет и молится

Мама сыну в кошелечки земли положила
Чтобы в бой идя, не пал он духом, не дрогнула рука
Дочь прижала к сердцу этой земли, мама
Чтоб снимала усталость, будто дома в селе
Ой, мама сыну в кошелечек земли положила
Чтобы в бой идя, не пал он духом, не дрогнула рука
Дочь прижала к сердцу этой земли, мама
Чтоб снимала усталость, будто дома в селе