Lyrics and translation kavabanga Depo kolibri - Відкладене життя

Відкладене життя

Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах, або в роботі
І плани, що не будуть уже в нагоді
Життя відкладене на потім

А сонце робить коло і знов на сході
Минуле вже відоме у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
Життя відкладене на потім

У мене в голові питання
"Чому я більше нікому не вірю?"
Тисячі слів вилітали
І всі на подвір'я

Але вже весна на дворі
Кожен день на повторі
Без тебе все не те
Лише дзвінки на телефоні

Як же дістало все це
На обличчі нема посмішки, колить серце
Я без тебе на дно цього життя
Ми ніби актори в кіно — завжди до кінця

Тут математика проста — на всі сто із ста
Мене не вилікувати, можна вибрати рестарт
Мені не потрібні гроші, щоб знайти у собі сили
Хочу бачить твої очі, і це й дійсно є мій стимул

Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах або в роботі
І плани, що не будуть уже в нагоді
Життя відкладене на потім

А сонце робить коло і знов на сході
Минуле вже відоме у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
Життя відкладене на потім

Згадую минуле, так ніби це все не з нами
Подивись за вікнами знову одне й те саме
Знову від проблем лише відчуваю втому
В худі під дощем, де-небудь, аби не вдома

Я залишаюсь віч-на-віч з думками
Трамвайними коліями йду повільно, вночі під зірками
І майже все, що є на світі мене не цікавить
Життя на потім, а раптом потім не настане?

Чому усі ці дні на душі самотньо?
Занурений у справах або в роботі
І плани, що не будуть уже в нагоді
Життя відкладене на потім

А сонце робить коло і знов на сході
Минуле вже відоме у кожній ноті
І десь мене зустріне на повороті
Життя відкладене на потім

Отложенная жизнь

Почему все эти дни на душе одиноко?
Погружён в делах, или в работе,
И планы, что не будут уже в надобности,
Жизнь отложена на потом.

А солнце делает круг и снова на востоке,
Прошлое уже знакомо в каждой ноте,
И где-то меня встретит на повороте
Жизнь, отложенная на потом.

У меня в голове вопрос:
"Почему я больше никому не верю?"
Тысячи слов вылетали,
И все на двор.

Но уже весна на дворе,
Каждый день на повторе,
Без тебя всё не то,
Лишь звонки на телефоне.

Как же достало всё это,
На лице нет улыбки, колет сердце.
Я без тебя на дне этой жизни,
Мы словно актеры в кино — всегда до конца.

Тут математика проста — на все сто из ста,
Меня не вылечить, можно выбрать рестарт.
Мне не нужны деньги, чтобы найти в себе силы,
Хочу видеть твои глаза, и это и есть мой стимул.

Почему все эти дни на душе одиноко?
Погружён в делах, или в работе,
И планы, что не будут уже в надобности,
Жизнь отложена на потом.

А солнце делает круг и снова на востоке,
Прошлое уже знакомо в каждой ноте,
И где-то меня встретит на повороте
Жизнь, отложенная на потом.

Вспоминаю прошлое, так, словно это всё не с нами,
Посмотри за окнами — снова одно и то же.
Снова от проблем лишь чувствую усталость.
В худи под дождём, где-нибудь, лишь бы не дома.

Я остаюсь один на один с мыслями,
Трамвайными путями иду медленно, ночью под звёздами.
И почти всё, что есть на свете, меня не интересует.
Жизнь на потом, а вдруг потом не настанет?

Почему все эти дни на душе одиноко?
Погружён в делах, или в работе,
И планы, что не будут уже в надобности,
Жизнь отложена на потом.

А солнце делает круг и снова на востоке,
Прошлое уже знакомо в каждой ноте,
И где-то меня встретит на повороте
Жизнь, отложенная на потом.