Lyrics and translation KOLA - Голос

Голос

Я тут стою, а серце там
Я тут ходжу, як самотня примара по чужим хатам
І спокою нема, але людина крила має
Навіть якщо не знає про це

Сьогодні твій голос — це потреба буття
Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя
Складаєм літопис, як міцний ланцюг
Продовжуєм рух

Сьогодні твій голос — це потреба буття
Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя
Ми створюєм опір, як міцний ланцюг
Продовжуєм свій рух

Не забувай, хто ти є
Ні на день, ні на хвилинку
Не забувай, де калина цвіте
Там було твоє дитинство

Там, де колосся так рясно росте
Де вишиванка, де поле золоте
Де звуки трембіт і нестримний вітер
Я хочу, щоб там зростали мої діти

Сьогодні твій голос — це потреба буття
Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя
Складаєм літопис, як міцний ланцюг
Продовжуєм рух

Сьогодні твій голос — це потреба буття
Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя
Ми створюєм опір, як міцний ланцюг
Продовжуєм свій рух

Хай буде день, де знову літо
Де стрімко так біль пішов за вітром
Хай буде ніч тиха-тиха
Щоб я змогла вільно дихать

Там, де волошкове поле цвіте
Там, де все таке рідне і просте
Там, де я дитина, сиджу в малині
Там, де нема страху в мені ані краплини

Сьогодні твій голос — це потреба буття
Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя
Складаєм літопис, як міцний ланцюг
Продовжуєм рух

Сьогодні твій голос — це потреба буття
Твій сторіз — це врятоване чиєсь життя
Ми створюєм опір, як міцний ланцюг
Продовжуєм свій рух

Голос

Я здесь стою, а сердце там,
Я здесь брожу, как одинокая призрак по чужим домам.
И покоя нет, но у человека есть крылья,
Даже если он не знает об этом.

Сегодня твой голос — это потребность бытия,
Твоя история — это спасенная чья-то жизнь.
Складываем летопись, как прочную цепь,
Продолжаем движение.

Сегодня твой голос — это потребность бытия,
Твоя история — это спасенная чья-то жизнь.
Мы создаем сопротивление, как прочную цепь,
Продолжаем свое движение.

Не забывай, кто ты есть,
Ни на день, ни на минуту.
Не забывай, где калина цветет,
Там было твое детство.

Там, где колосья так щедро растут,
Где вышиванка, где поле золотое,
Где звуки трембит и безудержный ветер.
Я хочу, чтобы там росли мои дети.

Сегодня твой голос — это потребность бытия,
Твоя история — это спасенная чья-то жизнь.
Складываем летопись, как прочную цепь,
Продолжаем движение.

Сегодня твой голос — это потребность бытия,
Твоя история — это спасенная чья-то жизнь.
Мы создаем сопротивление, как прочную цепь,
Продолжаем свое движение.

Пусть будет день, где снова лето,
Где стремительно боль ушла по ветру.
Пусть будет ночь тихая-тихая,
Чтобы я смогла свободно дышать.

Там, где васильковое поле цветет,
Там, где все такое родное и простое,
Там, где я ребенок, сижу в малине,
Там, где нет страха во мне ни капли.

Сегодня твой голос — это потребность бытия,
Твоя история — это спасенная чья-то жизнь.
Складываем летопись, как прочную цепь,
Продолжаем движение.

Сегодня твой голос — это потребность бытия,
Твоя история — это спасенная чья-то жизнь.
Мы создаем сопротивление, как прочную цепь,
Продолжаем свое движение.