Lyrics and translation KOLA - Листопад

Раптом тебе обпіка
Правда та, що гірка
І несе тебе кудись
Час шукати виходи

Хай дорога поверта
Без зворотнього квитка
І повільно плине час
Коли вогонь давно вже згас

Я зупиняю цей дощ
Але він знов падає, як водоспад
Нащо ми пестимо любов
Ту, що давно вже, мов листопад?

Скільки разів бачила те, що немає більше
Десь там життя вже навкруги
Відпусти мене

Відпусти душу, відпусти словом
Відпусти хоча б на мить
Я хочу вільною бути!

Я зупиняю цей дощ
Але він знов падає, як водоспад
Нащо ми пестимо любов
Ту, що давно вже, мов листопад?

Мов листя жовте, так і ми
Осінньому дощу підкорені
Я нас вкладаю у книжки
Щоб в пам'яті зберегти все нами створене

Я зупиняю цей дощ
Але він знов падає, як водоспад
Нащо ми пестимо любов
Ту, що давно вже, мов листопад?

Вдруг тебя обжег
Правда та, что горькая
И несет тебя куда-то
Время искать выходы

Пусть дорога повернута
Без обратного билета
И медленно течет время
Когда огонь давно уже погас

Я останавливаю этот дождь
Но он снова падает, как водопад
Зачем мы ласкаем любовь
Ту, что давно уже, как ноябрь?

Сколько раз видела то, что нет больше
Где-то там жизнь уже вокруг
Отпусти меня

Отпусти душу, отпусти словом
Отпусти хотя бы на мгновение
Я хочу свободной быть!

Я останавливаю этот дождь
Но он снова падает, как водопад
Зачем мы ласкаем любовь
Ту, что давно уже, как ноябрь?

Как листья желтые, так и мы
Осеннему дождю покорены
Я нас вкладываю в книги
Чтобы в памяти сохранить все нами созданное

Я останавливаю этот дождь
Но он снова падает, как водопад
Зачем мы ласкаем любовь
Ту, что давно уже, как ноябрь?