Lyrics and translation Krechet - Калина

Калина

Струмок серед гаю кривавий
Галявина в мертвих метеликах
Гвоздики поля обійняли
Із світла свічки езотериків
Стежки поросли бур'янами
Річки стали іржавими (іржавими)
Небо рожеве над нами (над нами)
Хати з тривожними мамами
У домі стало невесело (невесело)
Пісні під мінорний рояль
Діти щодня бачать те саме
Від чого тікав ти і я

Догнива калина
Над степом місяць темний
Милая дівчина
Не чекай даремно, не чекай
Милая дівчина
Не чекай, не верну
Я паду у прірву
Бо я був нечемним, не чекай

Соловейко охрип, очі пахмурні
Криниці в колючих дротах
Веселка чорна, як ластівки
Ступор уносить літа
Гори мовчать, навіть гори мовчать (гори мовчать)
Коні припали додолу
З гілки росте одразу качан (одразу качан)
Ані душі тут навколо
Віє вітер, віє сильно (віє сильно)
Віє, завіває край мій
Мене не турбує ця злива (ця злива)
Купаюсь у миті печалі

Догнива калина
Над степом місяць темний
Милая дівчина
Не чекай даремно, не чекай

Догнива калина
Над степом місяць темний
Милая дівчина
Не чекай даремно, не чекай
Милая дівчина
Не чекай, не верну
Я паду у прірву
Бо я був нечемним, не чекай
Догнива калина
Над степом місяць темний
Милая дівчина
Не чекай даремно
Догнива калина
Над степом місяць темний
Милая дівчина
Не чекай даремно, не чекай
Милая дівчина

Я паду у прірву
Бо я був нечемним, не чекай

Калина

Ручеёк среди рощи кровавый,
Поляна в мёртвых бабочках.
Гвоздики поля обняли
Свет свечи эзотериков.
Тропинки поросли бурьяном,
Реки стали ржавыми, ржавыми.
Небо розовое над нами, над нами.
Хаты с тревожными мамами.
В доме стало невесело, невесело.
Песни под минорный рояль.
Дети каждый день видят то же самое,
От чего бежал ты и я.

Гниёт калина,
Над степью месяц тёмный.
Милая, милая,
Не жди напрасно, не жди.
Милая, милая,
Не жди, не вернусь.
Я падаю в пропасть,
Ведь я был неправ, не жди.

Соловей охрип, глаза пасмурны.
Колодцы в колючей проволоке.
Радуга чёрная, как ласточки.
Ступор уносит года.
Горы молчат, даже горы молчат, горы молчат.
Кони припали к земле.
Из ветки растёт сразу кочан, сразу кочан.
Ни души здесь нет вокруг.
Веет ветер, веет сильно, веет сильно.
Веет, задувает край мой.
Меня не тревожит эта буря, эта буря.
Купаюсь в миге печали.

Гниёт калина,
Над степью месяц тёмный.
Милая, милая,
Не жди напрасно, не жди.

Гниёт калина,
Над степью месяц тёмный.
Милая, милая,
Не жди напрасно, не жди.
Милая, милая,
Не жди, не вернусь.
Я падаю в пропасть,
Ведь я был неправ, не жди.
Гниёт калина,
Над степью месяц тёмный.
Милая, милая,
Не жди напрасно.
Гниёт калина,
Над степью месяц тёмный.
Милая, милая,
Не жди напрасно, не жди.
Милая, милая,

Я падаю в пропасть,
Ведь я был неправ, не жди.