Щастя - MamaRika translation in German

Щастя

А де ті тополі, до болі знайомі
Що гойдали в такт від вітру біля дому?
А де ті черешні, що так обережно
Нахиливши гілку, не зламати б решту?

А де руки ті, ті старенькі в зморшках
Що в обіймах зразу, по спині мурашки?
І де хата та, що навколо півні
Так кричать, що чути, мабуть, і на півдні?

Де те далеке, де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя, що ніколи не гасне?
Де те далеке, де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя, що ніколи не гасне?

Коли краї твоїх губ підняті
Твоя посмішка гріє багаттям
Коли краї твоїх губ опущені
Тоді й мої океани осушені

А ти знаєш, що зорі не гаснуть
Бо їм місяць підіймає настрій
Бо їм місяць розказує казки
І не дає впасти, як ти?

Де те далеке, де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя, що ніколи не гасне?
Де те далеке, де те прекрасне
Вічнопалаюче щастя, що ніколи не гасне?

Glück

Und wo sind die Pappeln, so schmerzlich vertraut,
Die im Takt vom Wind in der Nähe des Hauses schwankten?
Und wo sind die Kirschbäume, die so behutsam,
Ihren Ast neigend, den Rest nicht zu brechen?

Und wo sind die Hände, die alten, faltigen,
Die in Umarmungen sofort Gänsehaut verursachen?
Und wo ist das Haus, um das die Hähne
So laut krähen, dass man es wohl auch im Süden hört?

Wo ist das Ferne, wo ist das Schöne,
Ewig brennendes Glück, das niemals erlischt?
Wo ist das Ferne, wo ist das Schöne,
Ewig brennendes Glück, das niemals erlischt?

Wenn die Ränder deiner Lippen gehoben sind,
Wärmt dein Lächeln wie ein Lagerfeuer.
Wenn die Ränder deiner Lippen gesenkt sind,
Dann sind auch meine Ozeane ausgetrocknet.

Und weißt du, dass die Sterne nicht erlöschen,
Weil der Mond ihre Stimmung hebt,
Weil der Mond ihnen Märchen erzählt
Und sie nicht fallen lässt, so wie du?

Wo ist das Ferne, wo ist das Schöne,
Ewig brennendes Glück, das niemals erlischt?
Wo ist das Ferne, wo ist das Schöne,
Ewig brennendes Glück, das niemals erlischt?