Ластівка - Memories Avenue translation in German

Ластівка

Обіймеш не відпущу,витреш намалюю знов
Все ще досі не забув,я тебе моя любов
Наче ластівкою в небо ти полетиш назавжди

А я до нього дотягнусь,повернути тебе знов
Бо ше досі так болить, у мені твоя любов
Але ластівка та, так давно, так давно вже не ти

Напевно годі вдавати, що ми поділені навпіл
Що всесвіт створений нами на двох
Душа немов би за ґрати та не втомлюся тримати
Тебе я, наче ти моя любов

Дай спокій бери цілком, наша кома - це наче сон
Без тебе тугою ниє так сердце, забери його
В яких ти зараз краях?
Поруч, але не зі мной
Поруч, але не моя

Обіймеш не відпущу,витреш намалюю знов
Все ще досі не забув,я тебе моя любов
Наче ластівкою в небо ти полетиш назавжди

А я до нього дотягнусь,повернути тебе знов
Бо ше досі так болить, у мені твоя любов
Але ластівка та, так давно, так давно вже не ти

Стелі давили, ой металеві
Птахи летіли в місто де леви
Люди хотіли мирного неба
Чули будівлі, чули дерева

Я відчуваю холод напевно
Теплі обійми, йде все у пекло
Я приєднаюсь скоро до тебе
Як тільки почую "Це все даремно"

Там взагалі людей немає
Давай намалюй мені небо в зорях
Там навть соловей співає
Мене не хвилують більше історії

Де я на самоті вдихаю
Дим з думками про те як ти там
Загублена Атлантида

Обіймеш не відпущу,витреш намалюю знов
Все ще досі не забув,я тебе моя любов
Наче ластівкою в небо ти полетиш назавжди

А я до нього дотягнусь,повернути тебе знов
Бо ше досі так болить, у мені твоя любов
Але ластівка та, так давно, так давно вже не ти

Schwalbe

Du wirst umarmen, ich lass nicht los, du wischst ab, ich zeichne neu
Noch immer nicht vergessen, ich dich, meine Liebe
Wie eine Schwalbe in den Himmel wirst du für immer fliegen

Und ich werde danach greifen, um dich zurückzubringen
Denn es tut immer noch so weh, in mir deine Liebe
Aber diese Schwalbe, so lange, so lange schon nicht du

Sicherlich genug zu heucheln, dass wir halbiert sind
Dass das Universum von uns beiden geschaffen
Die Seele wie hinter Gittern, werde nicht müde zu halten
Dich ich, als wärest du meine Liebe

Nimm den Frieden ganz, unser Koma ist wie ein Traum
Ohne dich schmerzt das Herz so, nimm es mit dir
In welchen Ländern bist du jetzt?
Nah, aber nicht bei mir
Nah, aber nicht meine

Du wirst umarmen, ich lass nicht los, du wischst ab, ich zeichne neu
Noch immer nicht vergessen, ich dich, meine Liebe
Wie eine Schwalbe in den Himmel wirst du für immer fliegen

Und ich werde danach greifen, um dich zurückzubringen
Denn es tut immer noch so weh, in mir deine Liebe
Aber diese Schwalbe, so lange, so lange schon nicht du

Decken drückten, oh metallene
Vögel flogen in die Stadt, wo Löwen
Menschen wollten friedlichen Himmel
Hörten Gebäude, hörten Bäume

Ich spüre Kälte, sicherlich
Warme Umarmungen, alles geht zur Hölle
Ich schließe mich dir bald an
Sobald ich höre: „Das ist alles umsonst“

Dort gibt es überhaupt keine Menschen
Lass mich den Himmel in Sternen malen
Dort singt sogar die Nachtigall
Mich kümmern Geschichten nicht mehr

Wo ich einsam Rauch einatme
Mit Gedanken daran, wie du bist
Verlorenes Atlantis

Du wirst umarmen, ich lass nicht los, du wischst ab, ich zeichne neu
Noch immer nicht vergessen, ich dich, meine Liebe
Wie eine Schwalbe in den Himmel wirst du für immer fliegen

Und ich werde danach greifen, um dich zurückzubringen
Denn es tut immer noch so weh, in mir deine Liebe
Aber diese Schwalbe, so lange, so lange schon nicht du