Lyrics and translation NAHABA - VESNIANKA

Вийди, вийди, Іванку, заспівай нам веснянку
Зимували, не співали, весни дожидали
Ой ти весно, страшна весно, а що ти нам та й принесла?
Принесла вам чорні долі та калюжі крові
Малим дітям - по віночку, старим бабам - мертву дочку
Ще ворожих трупів гори, вбивців духу непокори
Усім ґаздам - то руїни, а хлопчата в полі гинуть
Молодицям - похоронки, а дівчатам - слізоньки
Принеси нам, наша весно, згоєння всіх ран тілесних
Щоб щасливі були світанки і співав знов Іванко

Так хочеться, коли гроза, щоб з неба падала вода
А не напівзгоріле шмаття друга й ворога
На тлі небеснім зграй птахів, ледь чутний, непомітний спів
Замість титановых джмелів та реву двигунів
С*ка, є*ані москалі, ви тут потонете в землі
Глядь вниз побачиш своє відображення у ній
На дні почуєш плач тіней тобою вбитих тут людей
Та покоління їхніх ненароджених дітей
Комбат-батяня Саня, голосно співав
"Раз, два, раз, два, нам п*зда, нам п*зда!"
Кремлівський каїн заповів очам дітей та матерів
Уздріти перед тьмою велич небесних грибів
Його земне буття - це рій червоно-чорно-білих мрій
А горло вже давно здавив небритий змій
Давно вже чує плач тіней, здавна він баче крізь людей
Всі покоління вбитих ненароджених дітей

Вийди, вийди, Іванку, заспівай нам веснянку
Зимували, не співали, весни дожидали

Выйди, выйди, Иванка, спой нам веснушку
Зимовали, не пели, весны дождали
Ой ты весно, страшная весно, а что ты нам да и принесла?
Принесла вам черные судьбы и лужи крови
Малым детям-по веночку, старым бабам-мертвую дочку
Еще вражеских трупов горы, убийц духа неповиновения
Всем газдам-то развалины, а мальчишки в поле гибнут
Молодицам-похоронки, а девушкам-слезоньки
Принеси нам, наша весна, исцеление всех ран телесных
Чтоб счастливы были рассветы и пел опять Иванушка

Так хочется, когда гроза, чтобы с неба падала вода
А не полусгоревший кусок друга и врага
На фоне небесным стай птиц, едва слышное, незаметное пение
Вместо титановых шмелей и рева двигателей
С * ка, есть * Ани москали, вы здесь утонете в земле
Глядь вниз увидишь свое отражение в ней
На дне услышишь плач теней тобой убитых здесь людей
И поколение их нерожденных детей
Комбат-батяня Саня, громко пел
"Раз, два, раз, два, нам п*зда, нам п*зда!"
Кремлевский Каин завещал глазам детей и матерей
Уздреть перед тьмой величие небесных грибов
Его земное существо-Рой красно-черно-белых снов
А горло уже давно сдавил небритый змей
Давно уже слышит плач теней, издавна он бачет сквозь людей
Все поколения убитых нерожденных детей

Выйди, выйди, Иванка, спой нам веснушку
Зимовали, не пели, весны дождали