Відчайдушно живий - OTOY translation in German

Відчайдушно живий

Світ у руках моїх здається сірішим кожного дня
Все купляється грішми
В тому числі життя і свобода
Так каже тікток з новоствореного акаунту
Це точно не брехня
Натягую товсту шкіру на свій скелет
Незалежно від того яка погода

За словом в кишеню не лізь
В тій кишені давно пусто, величезні дірки
Прожив місяць в новому місті
Все, ти вже місцевий, корінний
Видно дірки у твоїх мізках
А на руках сліди того як ніжно цілували кийки
Знаєш - твій справжній дім -
Місце де ти найщиріше собі перед дзеркалом нив

Тебе заполонить нова система місцева
Ти не частина системи
Ти над системою, десь приблизно під стелею
Дивишися на це зверху
Розумієш як в системі все сумно із темами
Для розмов і переживань живих
Система стає щодня все більш темною

А ти маєш багато деталей своїх
Ти їх з собою з рідного болота приніс
Якось ці деталі ніби і зайві в механізмі
Механізм холодний, розмова через ніс
Простудитися - неприємно надто
Коли доводиться з ліжка дивитися увись
Механізм рухається весь, навіть без твоїх деталей
Ніби всередині нього сидить біс

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

В лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи

У новому місті надто важко
Продовжувати слідувати установленим звичкам
Бо вони ж до місцевості часто прив'язані
А радше до місцевих ничок
Тут же ситуація трішки інша
Нікому не цікаві твої звички, ти затичка
У випадку якшо поллється надто багато справ
Або якшо заїло замок - ти відмичка

А так хочеться грати роль для скрипки смичка
Замість ролі корисного дурника
Ми ніби то й сяємо, але як у фільмі Кубрика
Біль від голови до копчика
Місцеві лікарі кажуть шо це від кількості справ
Підіймається тиск і болить голова
Але чогось не можеш пригадати чи було таке у батьків твоїх
Коли був у ролі малого хлопчика

Я це так чекав - стати дорослим
Понестися в далекі міста, побачити море, підкорити гори
Чому у пачку дорослості ніхто ніколи не кладе інструкцію
З побічними діями у вигляді болей
В голові, у спині, колінах, душі, у серці
Попереку, вухах, ніхто не пише про це ні на аркуші
Ні акушери про це не говорять
Коли приймають тебе на роботу в "життя", десь неподалік від ратуші

Fuckin shit- чути по телику
Замість "відпіздити" по телику казали "відгамселити"
Але в новому місті чогось все таки саме піздять
Інколи навіть під акомпонемент гарної пісні
За сценою заставлена наїдками гримерка
Така собі зона спокою, як для пса його будка
Але зрештою будь яке місце без тебе справжнього - це показуха

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

Я в лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи

Verzweifelt lebendig

Die Welt in meinen Händen scheint jeden Tag grauer zu werden
Alles ist käuflich mit Geld
Einschließlich Leben und Freiheit
So sagt TikTok von einem neu erstellten Account
Das ist sicher keine Lüge
Ich ziehe dicke Haut über mein Skelett
Unabhängig vom Wetter

Ich nehme kein Blatt vor den Mund
In dieser Tasche ist schon lange nichts mehr, riesige Löcher
Ich habe einen Monat in einer neuen Stadt gelebt
Das war's, du bist schon ein Einheimischer, ein Urgestein
Man sieht die Löcher in deinem Gehirn
Und an deinen Händen die Spuren davon, wie zärtlich die Schlagstöcke geküsst haben
Weißt du - dein wahres Zuhause ist -
Der Ort, an dem du am ehrlichsten vor dem Spiegel geweint hast

Dich wird ein neues, lokales System verschlingen
Du bist kein Teil des Systems
Du bist über dem System, irgendwo unter der Decke
Du schaust von oben darauf herab
Du verstehst, wie traurig es im System mit Themen aussieht
Für Gespräche und lebendige Gefühle
Das System wird jeden Tag dunkler

Und du hast viele eigene Details
Du hast sie aus deinem heimatlichen Sumpf mitgebracht
Irgendwie sind diese Details im Mechanismus überflüssig
Der Mechanismus ist kalt, das Gespräch geht durch die Nase
Sich zu erkälten ist äußerst unangenehm
Wenn man vom Bett aus nach oben schauen muss
Der Mechanismus bewegt sich ganz, auch ohne deine Details
Als ob ein Dämon darin säße

Ich bin an einem neuen Ort völlig fremd
Morgen geht es nach Hause, also trauere, Ort, um mich.

In Lumpen oder nackt, verzweifelt lebendig
Entweder aufrecht und gerade, oder liege still

In der neuen Stadt ist es zu schwer
Weiterhin den etablierten Gewohnheiten zu folgen
Denn sie sind oft an die Gegend gebunden
Oder vielmehr an die lokalen Verstecke
Hier ist die Situation etwas anders
Niemanden interessieren deine Gewohnheiten, du bist ein Stöpsel
Für den Fall, dass zu viele Dinge auslaufen
Oder wenn das Schloss klemmt - du bist der Dietrich

Und ich möchte so gerne die Rolle des Geigenbogens spielen
Anstelle der Rolle eines nützlichen Narren
Wir scheinen zwar, aber wie in einem Kubrick-Film
Schmerzen vom Kopf bis zum Steißbein
Die örtlichen Ärzte sagen, das kommt von der Menge der Aufgaben
Der Blutdruck steigt und der Kopf tut weh
Aber irgendwie kannst du dich nicht erinnern, ob deine Eltern das auch hatten
Als du ein kleiner Junge warst

Ich habe so darauf gewartet, erwachsen zu werden
In ferne Städte zu reisen, das Meer zu sehen, die Berge zu erobern
Warum legt niemand jemals eine Gebrauchsanweisung in die Packung des Erwachsenseins
Mit Nebenwirkungen in Form von Schmerzen
Im Kopf, im Rücken, in den Knien, in der Seele, im Herzen
Im Kreuz, in den Ohren, niemand schreibt darüber, weder auf einem Blatt Papier
Noch sprechen Geburtshelfer darüber
Wenn sie dich in den Job des "Lebens" aufnehmen, irgendwo in der Nähe des Rathauses

Fuckin shit - hört man im Fernsehen
Anstatt "verprügeln" sagten sie im Fernsehen "verdreschen"
Aber in der neuen Stadt wird man irgendwie trotzdem verprügelt
Manchmal sogar unter Begleitung eines schönen Liedes
Hinter der Bühne ist die Garderobe mit Essen vollgestellt
So eine Art Ruhezone, wie für einen Hund seine Hütte
Aber letztendlich ist jeder Ort ohne dein wahres Ich nur eine Show

Ich bin an einem neuen Ort völlig fremd
Morgen geht es nach Hause, also trauere, Ort, um mich.

Ich bin in Lumpen oder nackt, verzweifelt lebendig
Entweder aufrecht und gerade, oder liege still