Lyrics and translation Okean Elzy feat. alyona alyona - Країна дітей - Okean Elzy Version

Скільки печалей і скільки морок
І ти вже не можеш ступити крок
І вже зупиняєш серце, рахуючи втрати
І так нам бракує добрих вістей
В країні, в якій так багато дітей
Знають як варто жити й за що помирати

Та клітка для птаха така тісна
І легко дається нам кожна весна
І час обривається вранці відлунням прибою
По нас залишаються радість і сміх
Любити – це значить бути для всіх
Вірити – значить уміти вести за собою

Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Але тримають нам горішні основи
Діти, які, які проросли в небо країни
Діти, що стали нам продовженням мови

Країна, яка не тримає зла
Країна, яка тут завжди була
Країна, в яку повертають дощі
Про яку так легко писати вірші

Країна – більше за будь-яке зло
Любити її за те, що було
Любити кожне з її світань
І в мене лишається пару питань

Що нас тримає тут взагалі
Нас тут так мало на цій землі
Нам так щедро світять зірки
Це діти вертаються від ріки

Діти вертають в свої доми
Це ми тут лишаємось жити, це ми
І повен дім голосів і гостей
Дихає тихо країна дітей

Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Але тримають нам горішні основи
Діти, які, які проросли в небо країни
Діти, що стали нам продовженням мови

Та скільки ж всього треба пережити їм
Щоб блукаючи по світу вони скрізь були своїми
І якими бути треба, щоб навколо розуміли
Чому в вухах є шум, чому чорне вже не біле
І вогонь у серцях вогонь у очах вогонь
За вікном вогонь
Все чуже навколо свого
І скільки в небі журавлів шукає прихистку весною
Скільки душ восени вони забрали із собою в небуття
Що то є життя, в чому його кошт
Більше сльози не течуть просто очі залив дощ
Він може змиє бруд сухий, змиє попіл до кінця
Але не змиє слід історії з молодого лиця

Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Але тримають нам горішні основи
Діти, які, які проросли в небо країни
Діти, що стали нам продовженням мови

Знову горять, горять мости і зводяться стіни
Але тримають нам горішні основи
Діти, які, які проросли в небо країни
Діти, що стали нам продовженням мови

Сколько печалей и сколько мрак
И ты уже не можешь ступить шаг
И уже останавливаешь сердце, считая потери
И так нам не хватает добрых вестей
В стране, в которой так много детей
Знают как стоит жить и за что умирать

Но клетка для птицы такая тесная
И легко дается нам каждая весна
И время обрывается утром эхом прибоя
По нам остаются радость и смех
Любить-это значит быть для всех
Верить-значит уметь вести за собой

Снова горят, горят мосты и возводятся стены
Но держат нам верхние основы
Дети, которые проросли в небо страны
Дети, ставшие нам продолжением речи

Страна, которая не держит зла
Страна, которая здесь всегда была
Страна, в которую возвращают дожди
О которой так легко писать стихи

Страна-больше любого зла
Любить ее за то, что было
Любить каждое ее світань
И у меня остается пару вопросов

Что нас держит здесь вообще
Нас здесь так мало на этой земле
Нам так щедро светят звезды
Это дети возвращаются от реки

Дети возвращают в свои дома
Это мы здесь остаемся жить, это мы
И полон дом голосов и гостей
Дышит тихо страна детей

Снова горят, горят мосты и возводятся стены
Но держат нам верхние основы
Дети, которые проросли в небо страны
Дети, ставшие нам продолжением речи

Да сколько же всего надо пережить им
Чтобы бродя по миру они везде были своими
И какими быть надо, чтобы вокруг понимали
Почему в ушах есть шум, почему Черное уже не белое
И огонь в сердцах огонь в глазах огонь
За окном огонь
Все чужое вокруг своего
И сколько в небе журавлей ищет прибежища весною
Сколько душ осенью они унесли с собой в небытие
Что то есть жизнь, в чем ее сто
Больше слезы не текут просто глаза залил дождь
Он может смоет грязь сухой, смоет пепел до конца
Но не смоет след истории с молодого лица

Снова горят, горят мосты и возводятся стены
Но держат нам верхние основы
Дети, которые проросли в небо страны
Дети, ставшие нам продолжением речи

Снова горят, горят мосты и возводятся стены
Но держат нам верхние основы
Дети, которые проросли в небо страны
Дети, ставшие нам продолжением речи