Lyrics and translation ROXOLANA - Люди як кораблі - Orchestral Version

Люди як кораблі - Orchestral Version

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені
Хто і в чому є винен на нашій землі

Люди, як кораблі

Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода-а
Глибока і темна до самого дна
До самого-самого дна

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

На глибині зустрічаються всі
Так, ніби в морі місця нема-а
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води-и
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі
Люди, як кораблі

Гордо пливем, і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло-о
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

People as Ships - Orchestral Version

I am not your brother, you are not my sister
Never tell me me
Who and what is to blame on our land

People, as ships

Everyone sails, until the wave carries
And while the water is deep
Deep and dark to the bottom
To the very bottom

And to the shore the waves quietly carry
Wounded souls of living ships
And from the shore again into the sea go
Those who believed and wanted to know the truth

All meet at the depth
Yes, as if there is no place in the sea
And they rub against the sides, the earth groans
From envy, meanness and evil
Someone did not swim, because they were helped
To gain full holds of water
To become heroes of that war
They really wanted to

And to the shore the waves quietly carry
Wounded souls of living ships
And from the shore again into the sea go
Those who believed and wanted to know the truth

Our ocean knows more than we do
All secrets are kept at the bottom
And we walk on top, big and small
People, as ships

We sail proudly, and no one believes
That evil is interested in it
And amidst the winds, we do not hear the rats
Who are gnawing our bottom

And to the shore the waves quietly carry
Wounded souls of living ships
And from the shore again into the sea go
Those who believed and wanted to know the truth