Lyrics and translation ТНМК - Гранули

Гранули

Індіанці зійшлися в танці,
Зима закінчилася рано вранці,
Танок – це коли у колі танець,
У такому випадку я – індіанець.
Все мене цікавить, все мене турбує,
Якщо прислухатися, я трохи чую,
Я відчуваю запах,
Я повертаюся до лісу на курячих лапах.
Мені цікаво, чи додає багаття віри?
Чи гріє взимку ведмежа шкіра?
Чого вони лякалися? Чого чекали?
На що сподівалися? За кого себе мали?
Як воно? Життя біля вігвама?
На кого полює тато? Що готує мама?
Мій мозок перебуває у прострації -
Недостатньо інформації.
Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули...
Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули...
Ведмеді попрокидались по берлогах,
Прийшла весна, зняла облогу.
Ось я дивлюся в небо ведмежими очима:
Що це за плями, що пропливають мимо?
Мене цікавить все: що, де, коли і як?
Моя ведмежа лапа, яка вона на смак?
Зв′язок втрачається, картина млява,
Так це чи не так - це лише моя уява.
Поглянь, птахи вертаються додому.
Як вони знають, що саме сюди дорога?
І як долають вони свою печаль зимову?
Чи розуміють, що дивитись вниз – справа бога?
Якщо ти у повітрі, за кого себе маєш?
І звідки знаєш, що в тобі ця сила?
Про що ще мріяти, коли розкриті крила?
Що ти відчуваєш? Що відчуваєш?
Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули...
Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули...
Там, де був сніг - чорна вода по формі ніг,
Якби цей слід говорити міг,
Я б устиг спитати: "Що із нами стане?"
В тих, хто був раніше за усіх.
Весна чекає сигналу, щоб почати,
Але чого чекати? На що чекати?
Мій мозок перебуває у прострації -
Недостатньо інформації.
Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули...
Танули, як льоду гранули ми
І краплі зими розтанули...

Гранулы

Индейцы сошлись в танце,
Зима закончилась рано утром,
Танец – это когда в кругу танцуют,
В таком случае я – индеец.
Всё меня интересует, всё меня тревожит,
Если прислушаться, я немного слышу,
Я чувствую запах,
Я возвращаюсь в лес на слабых ногах.
Мне интересно, добавляет ли костёр веры?
Греет ли зимой медвежья шкура?
Чего они боялись? Чего ждали?
На что надеялись? За кого себя выдавали?
Каково это? Жизнь возле вигвама?
На кого охотится отец? Что готовит мама?
Мой мозг находится в прострации -
Недостаточно информации.
Таяли, как льда гранулы мы
И капли зимы растаяли...
Таяли, как льда гранулы мы
И капли зимы растаяли...
Медведи проснулись в берлогах,
Пришла весна, сняла осаду.
Вот я смотрю в небо медвежьими глазами:
Что это за пятна, что проплывают мимо?
Меня интересует всё: что, где, когда и как?
Моя медвежья лапа, какова она на вкус?
Связь теряется, картина блеклая,
Так это или не так - это лишь моё воображение.
Взгляни, птицы возвращаются домой.
Как они знают, что именно сюда дорога?
И как преодолевают они свою зимнюю печаль?
Понимают ли, что смотреть вниз – дело Бога?
Если ты в воздухе, за кого себя считаешь?
И откуда знаешь, что в тебе эта сила?
О чём ещё мечтать, когда раскрыты крылья?
Что ты чувствуешь? Что ты чувствуешь?
Таяли, как льда гранулы мы
И капли зимы растаяли...
Таяли, как льда гранулы мы
И капли зимы растаяли...
Там, где был снег - чёрная вода по форме ног,
Если бы этот след говорить мог,
Я бы успел спросить: "Что с нами станет?"
У тех, кто был раньше всех.
Весна ждёт сигнала, чтобы начать,
Но чего ждать? Чего ждать?
Мой мозг находится в прострации -
Недостаточно информации.
Таяли, как льда гранулы мы
И капли зимы растаяли...
Таяли, как льда гранулы мы
И капли зимы растаяли...