Lyrics and translation YARMAK - BАВІЛОН

BАВІЛОН

Нам даровано сад і стежок міріади
Кожен атом — мистецтво, рай смарагдових вод
Та є ті, хто радіють запускаючи Шахед в дитячу кімнату
Просто помилка Бога, не дописаний код

І отримавши тіло, найвеличніший витвір для діла
В світі скрипок і скриптів, воно тягне радянське весло
За півсвіту від дому, ще з народження озвіріле
Спрагло живиться кров'ю, просто істинне зло

Нагороджений чарами, сплітати любов і акорди
Я пірнаю в цей сюр, коли б міг будувати життя
Бо якщо не ми, то нас всіх вб'ють ці ординські морди
Наш світ знову зламався, ми нові інженери буття

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

(Не пече)
(Вогонь не пече)

Уран народу тут, де дух міцніше вічних руд
В містах бруківка і тваринний бруд
Якщо ти шлаку пуд, то не збагатять кошти
Ми стрижні, що світу дають вічнопотужний поштовх

Горді і вперті не бояться смерті
Страшно, якщо знову два береги будуть роздерті
Вчинки героїв — стерті, діти — колонізовані
Краще йти в бій в зграї вовків, а не колоні з оленів

Раби знедолені пірнають в Тису
Ми виринаємо у лаві, копоті, імлі
З підземних шахт невпинно лізуть біси
Тілами кращих ми зшиваєм тріщину Землі

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами
Горить Вавілон, а ми
Під небесними кронами
Стоїмо легіонами

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

ВАВИЛОН

Нам дарован сад и тропинок мириады,
Каждый атом — искусство, рай изумрудных вод.
Но есть те, кто радуются, запуская Шахед в детскую,
Просто ошибка Бога, недописанный код.

И получив тело, величайший для свершений дар,
В мире скрипок и текстов, оно тянет советское весло.
За полмира от дома, с рождения зверем став,
Жадно кровью питается, просто истинное зло.

Награждённый чарами, сплетать любовь и аккорды,
Я погружаюсь в этот сюр, если б мог — жизнь бы строил,
Ведь если не мы, то всех нас убьют эти ордынские морды,
Наш мир снова сломан, мы — новые инженеры бытия.

За терриконами солнце встаёт,
Мир даёт убеждённым взять своё.
Уже горит Вавилон, а мы в рядах с мечом,
Ведь пламя не жжёт одержимых огнём.

За терриконами солнце встаёт,
Мир даёт убеждённым взять своё.
Уже горит Вавилон, а мы в рядах с мечом,
Ведь пламя не жжёт одержимых огнём.

(Не жжёт)
(Пламя не жжёт)

Уран народа здесь, где дух прочнее вечных руд,
В городах брусчатка и животный мусор, грязь.
Если ты — куча шлака, то богатства не спасут,
Мы — стержни, что миру дают вечный, мощный толчок.

Гордые и упрямые смерти не боятся,
Страшно, если снова два берега будут разорваны.
Подвиги героев — стёрты, дети — обращены в колонии,
Лучше идти в бой в стае волков, чем в колонии оленей.

Рабы обездоленные в Тисе тонут,
Мы всплываем в лаве, копоти, дыму.
Из подземных шахт бесы лезут,
Телами лучших мы сшиваем трещину Земли.

За терриконами солнце встаёт,
Мир даёт убеждённым взять своё.
Уже горит Вавилон, а мы в рядах с мечом,
Ведь пламя не жжёт одержимых огнём.

За терриконами солнце встаёт,
Мир даёт убеждённым взять своё.
Уже горит Вавилон, а мы в рядах с мечом,
Ведь пламя не жжёт одержимых огнём.

За терриконами
Горит Вавилон, а мы
Под небесными кронами
Стоим легионами.

За терриконами солнце встаёт,
Мир даёт убеждённым взять своё.
Уже горит Вавилон, а мы в рядах с мечом,
Ведь пламя не жжёт одержимых огнём.

За терриконами солнце встаёт,
Мир даёт убеждённым взять своё.
Уже горит Вавилон, а мы в рядах с мечом,
Ведь пламя не жжёт одержимых огнём.