Lyrics and translation Zelenooka - Гордий промінь

Гордий промінь

В небі місяць зіходить смутний,
Поміж хмарами вид свій ховає,
Його промінь червоний, сумний
Поза хмарами світить-палає.

Мов пожежа на небі горить,
Землю ж темнії тіні вкривають,
Ледве промінь прорветься на мить,
Знову хмари, мов дим, застилають.

Крізь темноту самотньо зорить
Одинока зірка ясная,
Її промінь так гордо горить,
Не страшна їй темнота нічная!

Гордий промінь в тієї зорі,
Та в нім туга палає огниста,
Та сіяє та зірка вгорі,
Мов велика сльоза промениста.

Чи над людьми та зірка сумна
Променистими слізьми ридає?
Чи того, що самотна вона
По безмірнім просторі блукає?

Гордий промінь в тієї зорі,
Та в нім туга палає огниста,
Та сіяє та зірка вгорі,
Мов велика сльоза промениста.

Гордий промінь в тієї зорі,
Та в нім туга палає огниста,
Та сіяє та зірка вгорі,
Мов велика сльоза промениста.

Крізь темноту самотньо зорить
Одинока зірка ясная,
Її промінь так гордо горить,
Не страшна їй темнота нічная!

Гордий промінь в тієї зорі,
Та в нім туга палає огниста,
Та сіяє та зірка вгорі,
Мов велика сльоза промениста.

Промениста-а-а-а
Промениста-а-а-а
Промениста-а-а-а

Гордий промінь в тієї зорі,
Та в нім туга палає огниста,
Та сіяє та зірка вгорі,
Мов велика сльоза промениста.

Гордий промінь в тієї зорі,
Та в нім туга палає огниста,
Та сіяє та зірка вгорі,
Мов велика сльоза промениста.

Промениста-а-а-а
Промениста-а-а-а
Промениста-а-а-а

Гордый луч

В небе месяц восходит печальный,
Средь облаков облик свой скрывает,
И луч его багряный, печальный
Из-за туч светит-пылает.

Словно пожар на небе горит,
Землю же темные тени покрывают,
Еле луч пробьется на миг,
Снова тучи, как дым, застилают.

Сквозь темноту одиноко глядит
Звезда одна лишь ясная,
Ее луч так гордо горит,
Не страшна ей тьма ночная!

Гордый луч у той звезды,
Но в нем тоска пылает огнистая,
Ведь сияет звезда та вдали,
Словно крупная слеза лучистая.

То ли над людьми та звезда печальна
Лучистыми слезами рыдает?
То ли от того, что одинока она
В бескрайних просторах блуждает?

Гордый луч у той звезды,
Но в нем тоска пылает огнистая,
Ведь сияет звезда та вдали,
Словно крупная слеза лучистая.

Гордый луч у той звезды,
Но в нем тоска пылает огнистая,
Ведь сияет звезда та вдали,
Словно крупная слеза лучистая.

Сквозь темноту одиноко глядит
Звезда одна лишь ясная,
Ее луч так гордо горит,
Не страшна ей тьма ночная!

Гордый луч у той звезды,
Но в нем тоска пылает огнистая,
Ведь сияет звезда та вдали,
Словно крупная слеза лучистая.

Лучиста-а-а-а
Лучиста-а-а-а
Лучиста-а-а-а

Гордый луч у той звезды,
Но в нем тоска пылает огнистая,
Ведь сияет звезда та вдали,
Словно крупная слеза лучистая.

Гордый луч у той звезды,
Но в нем тоска пылает огнистая,
Ведь сияет звезда та вдали,
Словно крупная слеза лучистая.

Лучиста-а-а-а
Лучиста-а-а-а
Лучиста-а-а-а