Lyrics and translation w8till - блакитні хмари!

блакитні хмари!

Блакитні хмари почорніли
Із небес падають сльози, чорні як чорнила
Хвилі зносять мій корабель, мене не спасуть вітрила
Та їх охопила сила їй немає протидії
Мені немає до них діла
Якщо зі мною вони не поводять себе щиро
Всі йдуть по рівненькій стежці, лише я йду по кривій
Хоча перешкоди згинули на право та на ліво

Ми полюватимемо на цих виродків
Вони не вірили, я вчуся керувати цими крилами
Та цей політ здається дуже гарним
Я на своїх помилках вчуся завжди, не без карми
Дивлюся в дзеркало
Але я бачу небо і дерево
Мертва королева чомусь кличе мене до себе
Взлітаю вище щоби бути на рівні неназемному
Я левітую у просторі завдяки стерео

Вічний пошук
Я втрачаю розсуд
Уламки, битий посуд
Квітів цілий кошик
Для них це пустий зошит
Їм важливіше гроші

Ці червоні сади
Цей знайомий мотив
Знов палю нікотин
Але досі живий

Так я знаю, що зазвичай керує страх
Розкажи мені, що на твоїх вустах
Коли вони говорять, вага точно не в словах
Мої кулі перетворять його у прах

Амнезія куш і я знову в небесах
Але так я почуваюсь вільно, наче птах

Усі діти бачать привидів
Але ті не викликають в них жодних слів
Я з'являюся ні звідки, не побачиш тінь
Вони досі намагаються вчинити біль

І ця природня гора
Просить про допомогу в самого моря
Вона плаче від цього полум'я
Але це не кінець, адже почалася гроза

Блакитні хмари почорніли
Із небес падають сльози, чорні як чорнила
Хвилі зносять мій корабель, мене не спасуть вітрила
Та їх охопила сила їй немає протидії
Мені немає до них діла
Якщо зі мною вони не поводять себе щиро
Всі йдуть по рівненькій стежці, лише я йду по кривій
Хоча перешкоди згинули на право та на ліво

Ми полюватимемо на цих виродків
Вони не вірили, я вчуся керувати цими крилами
Та цей політ здається дуже гарним
Я на своїх помилках вчуся завжди, не без карми
Дивлюся в дзеркало
Але я бачу небо і дерево
Мертва королева чомусь кличе мене до себе
Взлітаю вище щоби бути на рівні неназемному
Я левітую у просторі завдяки стерео

Nuages bleus!

Les nuages bleus sont devenus noirs
Des larmes tombent du ciel, noires comme de l'encre
Les vagues emportent mon navire, les voiles ne me sauveront pas
Mais une force les a saisis, il n'y a pas de contre-mesure
Je n'ai rien à faire avec eux
S'ils ne se comportent pas sincèrement avec moi
Tout le monde suit un chemin droit, seul je marche sur un chemin tortueux
Même si les obstacles ont disparu à droite et à gauche

Nous chasserons ces dégénérés
Ils ne croyaient pas, j'apprends à contrôler ces ailes
Et ce vol semble si beau
J'apprends toujours de mes erreurs, pas sans karma
Je regarde dans le miroir
Mais je vois le ciel et l'arbre
La reine morte m'appelle pour une raison inconnue
Je monte plus haut pour être au niveau non terrestre
Je lève dans l'espace grâce au stéréo

Recherche éternelle
Je perds la raison
Des fragments, des plats cassés
Un panier entier de fleurs
Pour eux, c'est un cahier vide
L'argent est plus important pour eux

Ces jardins rouges
Ce motif familier
Je fume à nouveau de la nicotine
Mais je suis toujours vivant

Alors je sais que la peur dirige généralement
Dis-moi ce que tu as sur tes lèvres
Quand ils parlent, le poids n'est certainement pas dans les mots
Mes balles le transformeront en poussière

Amnésie Kush et je suis de nouveau dans le ciel
Mais je me sens libre comme un oiseau

Tous les enfants voient des fantômes
Mais ceux-ci ne provoquent pas de mots chez eux
J'apparais de nulle part, tu ne verras pas l'ombre
Ils essaient toujours de faire mal

Et cette montagne naturelle
Demande de l'aide à la mer elle-même
Elle pleure de cette flamme
Mais ce n'est pas la fin, car l'orage a commencé

Les nuages bleus sont devenus noirs
Des larmes tombent du ciel, noires comme de l'encre
Les vagues emportent mon navire, les voiles ne me sauveront pas
Mais une force les a saisis, il n'y a pas de contre-mesure
Je n'ai rien à faire avec eux
S'ils ne se comportent pas sincèrement avec moi
Tout le monde suit un chemin droit, seul je marche sur un chemin tortueux
Même si les obstacles ont disparu à droite et à gauche

Nous chasserons ces dégénérés
Ils ne croyaient pas, j'apprends à contrôler ces ailes
Et ce vol semble si beau
J'apprends toujours de mes erreurs, pas sans karma
Je regarde dans le miroir
Mais je vois le ciel et l'arbre
La reine morte m'appelle pour une raison inconnue
Je monte plus haut pour être au niveau non terrestre
Je lève dans l'espace grâce au stéréo