Щастя мить - Іво Бобул translation in German

Щастя мить

Поверни мене в юність, хоч на мить поверни
Щоби знову відчути перший подих весни
Щоби проліски сині, як струна скрипаля
Задзвеніли у серці, де розквітла весна

Час летить, час летить, і немає на серці покою
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались з тобою
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, ми з тобою раділи, як діти
Хай квітує весна, щоб в метілі за цим не жаліти

Хай з роками не згасне це святе почуття
У житті той нещасний, хто не знав забуття
В ті хвилини весняні, то найкращий мій сон
Що вертає мене у кохання полон

Час летить, час летить, і немає на серці покою
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались з тобою
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, ми з тобою раділи, як діти
Хай квітує весна, щоб в метілі за цим не жаліти

Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою!

Augenblick des Glücks

Bring mich zurück in meine Jugend, und sei es nur für einen Moment,
Um wieder den ersten Hauch des Frühlings zu spüren,
Dass die blauen Schneeglöckchen, wie die Saite eines Geigers,
In meinem Herzen erklingen, wo der Frühling erblühte.

Die Zeit vergeht, die Zeit vergeht, und mein Herz findet keine Ruhe,
Was bringt mich zurück in jenen Moment, wo wir uns liebten, mit dir liebten?
Verweile, Augenblick des Glücks, ich folge dir blind in die Welt hinaus,
Auch wenn die Jahre nicht mehr dieselben sind, ich werde immer bei dir sein.
Verweile, Augenblick des Glücks, selbst über dem Abgrund, irgendwo am Horizont,
Wo man keine Menschen hört und die Vögel in die Ferne ziehen.
Verweile, Augenblick des Glücks, wir freuten uns wie Kinder,
Möge der Frühling erblühen, damit wir dies im Trubel nicht bereuen.

Möge dieses heilige Gefühl mit den Jahren nicht erlöschen,
Unglücklich ist im Leben, wer die Hingabe nicht kannte.
In jenen Frühlingsmomenten, das ist mein schönster Traum,
Der mich in die Gefangenschaft der Liebe zurückbringt.

Die Zeit vergeht, die Zeit vergeht, und mein Herz findet keine Ruhe,
Was bringt mich zurück in jenen Moment, wo wir uns liebten, mit dir liebten?
Verweile, Augenblick des Glücks, ich folge dir blind in die Welt hinaus,
Auch wenn die Jahre nicht mehr dieselben sind, ich werde immer bei dir sein.
Verweile, Augenblick des Glücks, selbst über dem Abgrund, irgendwo am Horizont,
Wo man keine Menschen hört und die Vögel in die Ferne ziehen.
Verweile, Augenblick des Glücks, wir freuten uns wie Kinder,
Möge der Frühling erblühen, damit wir dies im Trubel nicht bereuen.

Verweile, Augenblick des Glücks, selbst über dem Abgrund, irgendwo am Horizont,
Wo man keine Menschen hört und die Vögel in die Ferne ziehen.
Verweile, Augenblick des Glücks, ich folge dir blind in die Welt hinaus,
Auch wenn die Jahre nicht mehr dieselben sind, ich werde immer bei dir sein!