Lyrics and translation Іво Бобул - Мій Шлях

Мій Шлях

Ніч. Коли стихає темний зал, в темних листах плачуть мелодії
Ця ніч, коли я все вже вам сказав, тануть слова, мареві зоряні
І полетять уривки фраз, щоб зупинити світ на мить
Любов, яка єднає нас
Відлунням голосу дзвенить

Я розділив на всіх святу любов і голос свій
Солодкі сни і ніжний гріх у полум'я красивих мрій
Я до краплини все віддав
За оплески і блиск вогнів
Я часто долю обіймав
За все, що голос дав мені
Що дав мені

Біль приходить часто у житті, наче туман чорної заздрості
Цей біль, що застає нас в самоті карає нас за хвилі радості
Тому я знову йду до вас
Щоб зупинити світ на мить
Любов долає біль і час
Якщо у голосі звучить

Я розділив, я розділив на всіх святу любов і голос свій
Солодкі сни і ніжний гріх у полум'я красивих мрій
Я до краплини все віддав
За оплески і блиск вогнів
Я часто долю обіймав
За все, що голос дав мені
Що дав мені

Мой Путь

Ночь. Когда стихает темный зал, в темных листах плачут мелодии.
Эта ночь, когда я все тебе уже сказал, тают слова, грёзы звездные.
И полетят обрывки фраз, чтоб остановить мир на миг.
Любовь, которая объединяет нас,
Эхом голоса звенит.

Я разделил на всех святую любовь и голос свой.
Сладкие сны и нежный грех в пламени прекрасных грёз.
Я до капли все отдал
За аплодисменты и блеск огней.
Я часто судьбу обнимал
За все, что голос дал мне,
Что дал мне.

Боль приходит часто в жизни, словно туман черной зависти.
Эта боль, что застает нас в одиночестве, карает нас за мгновения радости.
Поэтому я снова иду к тебе,
Чтоб остановить мир на миг.
Любовь побеждает боль и время,
Если в голосе звучит.

Я разделил, я разделил на всех святую любовь и голос свой.
Сладкие сны и нежный грех в пламени прекрасных грёз.
Я до капли все отдал
За аплодисменты и блеск огней.
Я часто судьбу обнимал
За все, что голос дал мне,
Что дал мне.