Lyrics and translation Александр Малинин - Рiдна Мати Моя

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проважала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проважала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, солов′їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі блакитні твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі, журливі блакитні твої.
Я візьму той рушник простелю наче долю,
В тишім шелесті трав, щебетанні дібров,
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, твоя материнська любов.

Родная мать моя, ты ночей не доспала,
Ты водила меня в поля край села,
И в путь далекий ты меня на заре проважала,
И рушник вышитый на счастье дала.
И в путь далекий ты меня на заре проважала,
И рушник вышитый к счастью, на долю дала.
Пусть на нем цветет росянистая дорожка,
И зеленые луга, соловьиные рощи,
И твоя верная материнская ласковая улыбка,
И огорчены глаза голубые твои.
И твоя верная материнская ласковая улыбка,
И огорченные глаза, печальные голубые твои.
Я возьму то полотенце, простелю наче долю,
В тишине шелесте трав, щебетании дубрав,
И на том ружейке оживет все знакомое до боли,
И детство, и разлука, и верная любовь.
И на том ружейке оживет все знакомое до боли,
И детство, и разлука, твоя материнская любовь.