Lyrics and translation Антитіла - Люди як кораблі

Люди як кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені, хто
І в чому є винен на нашій землі
Люди — як кораблі

Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода, а!
Глибока і темна до самого дна
До самого, самого дна

На глибині зустрічаються всі
Так ніби в морі місця нема, а!
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води, ей!
Постати героями тої війни
Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні, ей!
А ми ходим зверху, великі й малі
Люди — як кораблі

Гордо пливем, і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло, о!
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

People as Ships

I am not your brother, you are not my sister
Never tell me who
And what is to blame on our land
People — as ships

Each sails while the wave carries
And while the water deep, ah!
Deep and dark to the very bottom
To the very, very bottom

At depth everyone meets
As if there is no place in the sea, ah!
And they rub against each other, the earth groans
From envy, meanness and evil

Someone did not reach, because he was helped
To fill full holds with water, hey!
To pose as heroes of that war
They really wanted to

But the waves carry quietly to the shore
Wounded souls of living ships
And from the shore again into the sea go
Those who believed and wanted to know the truth

Our ocean knows more than we do
All the secrets are at his bottom, hey!
But we walk on top, big and small
People — as ships

We sail proudly, and no one believes
That evil is interested in him, oh!
And among the winds we do not hear rats
That gnaw at our bottom

But the waves carry quietly to the shore
Wounded souls of living ships
And from the shore again into the sea go
Those who believed and wanted to know the truth

But the waves carry quietly to the shore
Wounded souls of living ships
And from the shore again into the sea go
Those who believed and wanted to know the truth