Lyrics and translation Аппекс - Сіть Індри (feat. Mykola Lebed)

Сіть Індри (feat. Mykola Lebed)

Зрозетки дріт і ні кроку у бік
Привязані привязані
Як рельсами по колу локомотив
Привязані привязані

Зв'яжемося дротом мотузкою
Ланцюгом реакцій
Вигнулась земля по дузі
Збільшуючи різкість спуску
Розхитують амплітуду девіацій магнітні бурі із дерев зривають цвіт
Шукай у сигналах мій слід
Тьмяно жариною стлів
Втрапив у шпарину між світів і звідти
Пишу по запотілому склі
Зі зворотньої сторони
Твого екрану
Шкребу пікселі нігтем
Ми стали жертвами дивного досліду
Нас розтягнули розкидали по полюсам
Щоб відслідковувати психічні реакції
В тебе ж напевно було відчуття, що
На тебе в моменти самотності збоку хтось дивиться
як от тварини що на собі об'єктив чують
Серця стук швидшим став
Гостре каміння, багаття вздовж берега
Між ними вирва, прірва безперервності
Ментальне море знаків і слів
Ними усі
Прив'язані

Горизонт вигнувся по дузі
Це значить,що від площини ми відірвані
А форма ока диктує як виглядатиме світ
І бачим ми різні два дерева
Хоча і дивимось в той самий бік
В режимі стерео
Гостре каміння, багаття вздовж берега
Заплуталась нитка історії навколо ніг
Щоби тобі втікти не виходило
В безмежний світ по той бік твого погляду
Від камінців круги рвуть один одного
Котиться нестерпний гул крридорами
Ці двері нас заведуть в ліс
Зачини за собою щоб не було протягу
В вузол переплелись змінні й невідомі
В спільну вірогідність осібних розвязків

Сеть Индры (feat. Николай Лебедь)

Розетки, провод и ни шагу в сторону
Связаны, связаны
Как рельсами по кругу локомотив
Связаны, связаны

Свяжемся проводом, веревкой
Цепью реакций
Выгнулась земля по дуге
Увеличивая резкость спуска
Раскачивают амплитуду девиаций магнитные бури, с деревьев срывают цвет
Ищи в сигналах мой след
Тускло жариной истлел
Попал в щель между миров и оттуда
Пишу по запотевшему стеклу
С обратной стороны
Твоего экрана
Скребу пиксели ногтем
Мы стали жертвами странного эксперимента
Нас растянули, раскидали по полюсам
Чтобы отслеживать психические реакции
У тебя же наверняка было ощущение, что
На тебя в моменты одиночества кто-то смотрит со стороны
Как вот животные, что на себе объектив чуют
Сердца стук быстрее стал
Острые камни, костры вдоль берега
Между ними бездна, пропасть непрерывности
Ментальное море знаков и слов
Ими все
Связаны

Горизонт выгнулся по дуге
Это значит, что от плоскости мы оторваны
А форма глаза диктует, как будет выглядеть мир
И видим мы разные два дерева
Хотя и смотрим в одну сторону
В режиме стерео
Острые камни, костры вдоль берега
Запуталась нить истории вокруг ног
Чтобы ты сбежать не смогла
В бескрайний мир по ту сторону твоего взгляда
От камешков круги рвут друг друга
Катится нестерпимый гул коридорами
Эта дверь нас заведет в лес
Закрой за собой, чтобы не было сквозняка
В узел сплелись переменные и неизвестные
В общую вероятность личных развязок