Lyrics and translation Бумбокс - Квіти в волоссі

Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося, давно вже дорослі,
Але кохали щиро, мов діти.
Відчинені серця, щирі очі,
Таких не так багато є в світі.
Лилися сльози щастя що ночі,
Обіцянки на завжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць,
Паркан плющем осіннім завитий.
Здавалося, дощі схаменулись,
Здавалося, завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону,
І варто тільки їм захотіти,
Повіяло теплом з-за кордону,
А от же, неодмінно летіти….
Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколо:
Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз'їхалися як діти в школу:
Що першим було, стало останнім.
Їй у варшавській стальні райони,
Йому Москву бетоном залити.
Але кохання у таксофонах
Приречене на довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги?
Чому ви заблукали у світі?
Вас сотні, тисячі, вас мілліони
В Ізраїлі, Канаді, на Криті.
Є спогади про те, як було все.
Надія є на те, як все буде.
Нас доля стрімко течію несе,
Бо ми є не титани – ми люди….
Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося, давно вже дорослі,
Але кохали щиро, мов діти.

Она носила цветы в волосах
И ими играл он, и ещё ветер
Казалось бы, давно уже взрослые
Но любили искренне, словно дети
Открытые сердца, искренние глаза
Таких не так много есть на свете
Каждую ночь лились слезы счастья
Обещания любить навсегдп
Домик на углу двух улиц
Забор, увитый осенним плющом
Казалось, дожди опомнились
Казалось, лето будет всегда
Лишь один звонок телефона
И стоит только им захотеть
Повеяло теплом из-за границы
А значит, точно лететь.
Не обещай навсегда, не обещай навеки
Где твоё, моё завтра?
Ветер свистит в висках
Не обещай, зачем, не обещай, не нужно
Зависит ближайшее время
Но не всегда от тебя
И вдруг все вокруг изменилось
Проблемы, цены, сны, надежды
Разъехались как дети в школу
Что было первым, стало последним
Ей в варшавские спальные районы
Ему Москву бетоном залить
Но любовь в таксофонах
Обречена недолго прожить
Куда ведут пёстрые дороги?
Почему вы заблудились в мире?
Вас сотни, тысячи, вас миллионы
В Израиле, Канаде, на Крите
Есть воспоминания про то, как все было
Надежда на то, как все будет
Нас судьба стремительно несёт по течению
Ибо ми не титаны - мы люди.
Не обещай навсегда, не обещай навеки
Где твоё, моё завтра?
Ветер свистит в висках
Не обещай, зачем, не обещай, не нужно
Зависит ближайшее время
Но не всегда от тебя
Не обещай любить всегда, не обещай навеки
Где твоё, моё завтра?
Ветер свистит в висках
Не обещай, зачем, не обещай, не нужно
Зависит ближайшее время
Но не всегда от тебя
Не обещай навсегда, не обещай навеки
Где твоё, моё завтра?
Ветер свистит в висках
Не обещай, зачем, не обещай, не нужно
Зависит ближайшее время
Но не всегда от тебя
Она носила цветы в волосах
И ими играл он, и ещё ветер
Казалось бы, давно уже взрослые
Но любили искренне, словно дети