Lyrics and translation Біла Вежа - Біла Вежа

Біла Вежа

Споконвіків вона стоїть
Не владний час, ні доля сива
Погорду постать похилить
Стоїть на скелі вежа біла
В полоні білої вежі знов
Кипить в тобі гаряча кров
Ти в′язень зовні білих стін
В оточенні німих цеглин
Споконвіків вона мовчить
Але все бачить і все чує
Та десь у хмарах вдалині
Її думки весь час мандрують
Назад нема вороття
По сходах вверх в небуття
Останній крок і останні слова

Белая Башня

Испокон веков она стоит,
Не властно время, ни судьба седая
Гордую стать её склонить.
Стоит на скале башня белая.
В плену белой башни вновь
Кипит в тебе горячая кровь.
Ты узник внешних белых стен,
В окружении немых кирпичей.
Испокон веков она молчит,
Но всё видит и всё слышит.
А где-то в облаках вдали
Её мысли всё время странствуют.
Назад нет возврата,
По лестнице вверх, в небытие.
Последний шаг и последние слова.