Lyrics and translation Біла Вежа - Те, що бачиш ти

Те, що бачиш ти

Чому, скажи, в очах ні сльози?
Чому завжди чекаємо на диво?
Коли дива, ми створюєм самі
В підмісячному світі все можливо
Навіщо цей біль, навіщо війна
Коли навкруги нещасні серця?
Навіщо вогонь, якщо він нас вже не зігріє?
Навіщо цей сміх, як навколо брехня?
Невже ми усі забули слова
Любові, турботи, піклування і надії?
Чому, скажи, долоні сухі,
Коли ти ними очі витираєш?
Чому пісні, що линуть звідусіль
Звучать фальшиво і не надихають?
Для кого цей біль, для кого війна
Коли навкруги нещасні серця?
Для кого вогонь, якщо він нас вже не зігріє?
Для кого цей сміх, як навколо брехня?
Невже ми усі забули слова
Любові, турботи, піклування і надії?
Чому, скажи, відводиш погляд,
Очі закриваєш?
Невже не варто, щоб світ став таким,
Яким його ти в мріях уявляєш?

То, что видишь ты

Почему, скажи, в глазах ни слезинки?
Почему всегда ждем мы чуда?
Ведь чудеса мы творим сами,
В подлунном мире все возможно.
Зачем эта боль, зачем война,
Когда вокруг несчастные сердца?
Зачем огонь, если он нас уже не согреет?
Зачем этот смех, коль кругом одна ложь?
Неужели мы все забыли слова
Любви, заботы, участия и надежды?
Почему, скажи, ладони сухие,
Когда ты ими слезы стираешь?
Почему песни, что льются отовсюду,
Звучат фальшиво и не вдохновляют?
Для кого эта боль, для кого война,
Когда вокруг несчастные сердца?
Для кого огонь, если он нас уже не согреет?
Для кого этот смех, коль кругом одна ложь?
Неужели мы все забыли слова
Любви, заботы, участия и надежды?
Почему, скажи, отводишь ты взгляд,
Глаза закрываешь?
Неужели не стоит, чтоб мир стал таким,
Каким его ты в мечтах представляешь?