Lyrics and translation Воплі Відоплясова - Мана

Мана

Часто бува, минає радість і мла
Здається, прийде любов
Але сумні ідемо далі самі
А поряд з нами мана

Я не зумів, тоді сказати не зміг
Тобі, напевно, люблю
І не хотів, насправді геть не волів
Порушить певний баланс

Небувалих слів набуває зміст
Таємничних рис невідомий символ
Пам'ятаю сни, де поля рясні
І суниці скрізь, ти така красива
Мене звеш кудись

Море проблем зникає швидко на мить
Коли згадаю тебе
І телефон схоплю та й кину ізнов
Хай зріє наша любов

Далебі біда піде назавжди
Буду я, як дрізд, полечу сміливо
Полечу на схід, може, на Китай
І потім, стрімкий, поверну на північ
Доленько, прощай

Я не зумів тоді сказати не зміг
Що я, напевно, люблю

Мана (Наваждение)

Часто бывает, проходит радость и нега
Кажется, придёт любовь,
Но грустные идём мы дальше одни,
А рядом с нами наваждение.

Я не сумел, тогда сказать не смог
Тебе, наверно, люблю.
И не хотел, на самом деле совсем не желал
Нарушить некий баланс.

Небывалых слов обретает смысл,
Таинственных черт неведомый символ.
Помню сны, где поля обильны
И земляника везде, ты такая красивая,
Меня зовёшь куда-то.

Море проблем исчезает быстро на миг,
Когда вспоминаю тебя.
И телефон схватил, да и брошу опять,
Пусть зреет наша любовь.

Да будет беда прочь навсегда,
Буду я, как дрозд, полечу смело.
Полечу на восток, может, в Китай,
И потом, стремительный, вернусь на север.
Судьба, прощай.

Я не сумел тогда сказать не смог,
Что я, наверно, люблю.