Lyrics and translation Гоня - Для танго потрібні двоє

Для танго потрібні двоє

Другий відбір. Бля, знову монолог
Та мене манила навіть не те шо перемога
Голос це форма, те шо мені Бог дав
Не переконала мене навіть ваша догма
Переполох на батлі, тільки лінивий не згадав моє ім'я
Я напакував портфель пред'яв, але там було написано... Дем'ян!?
Хто це? Дайте попкорн і коцик, я на дивані розпливаюсь ніби магма
Тупо було влом писати, потім розбиратись, хто тут флагман?
Віра у дитячі фокуси, та скільки сил би справжній маг мав
Я відчуваю себе дитям посеред Лабіринту Фавна
Ви дійсно хочете, шоб я ось так писав ваш батл реп?
Тараторив, бикував, писав панчі через тире?
Придумав новий звук, але так, шоб не відрізнявся
Не чіпав нікого з чату, бо біда в піснях вся
Ви знаєте про мене тільки те, шо я дозволив
А на запитання хто це - припиняєте розмови
На заваді не заводи, чи робота на таксі
Коли твій вихід в люди, дядя, буде не одноразовий
Це тому тепер мені по барабану
Я на сцені поглинаю музику і випускатиму туман і пар
Заверни в газету це і передай кєнту
Коли нарешті дочитаю я свій довбаний парт
Ми висіли на телефонах, але могли би висіти у топах
Особливо тоді, коли ми за баром
Поки ви ловили гав, то ми удачу ловили за хуй
Та в перенесених турах ловили запару
Я би міг не паритись за батл, тупо не здавати треки
Випускати реп, написаний навіть не мною
Я тут просто запитати скільки реперу потрібно
Шоб повірити в себе, а потім задуситись піною

Навіть мене не клич, бо я не танцюю ні з ким
Для танго потрібні двоє? Та я приміряю до дула віски
Мотузки всі порвані, люстри поламані, лезо об шкіру хіба шо іскрить
Я не Кобейн, бо моя нірвана захована в тисячах замкнутих скринь

Il faut être deux pour danser le tango

Deuxième sélection. Putain, encore un monologue.
Ce n'est même pas la victoire qui m'attirait, ma belle.
La voix est une forme, ce que Dieu m'a donné.
Même votre dogme ne m'a pas convaincu.
Émoi sur le battle, seul un paresseux n'a pas mentionné mon nom.
J'ai rempli mon sac de preuves, mais dessus il était écrit... Demyan!?
Qui c'est ? Donnez-moi du pop-corn et une couverture, je me répands sur le canapé comme du magma.
J'avais juste la flemme d'écrire, puis de comprendre qui est le capitaine ici.
Croire aux tours de magie pour enfants, mais combien de force un vrai magicien aurait.
Je me sens comme un enfant au milieu du Labyrinthe de Pan.
Vous voulez vraiment que j'écrive votre battle rap comme ça ?
Que je déblatère, que je fasse le malin, que j'écrive "chaussette" avec un tiret ?
Que j'invente un nouveau son, mais qu'il ne soit pas différent ?
Que je ne touche personne du chat, car tout le problème est dans les chansons ?
Vous ne savez de moi que ce que je vous ai permis de savoir.
Et à la question "qui est-ce ?", vous cessez de parler.
Ce ne sont pas les pannes de voiture, ni le travail de taxi qui vous empêchent,
Mais quand ta sortie en public, mon pote, ne sera pas un événement unique.
C'est pour ça que maintenant je m'en fous.
Sur scène, j'absorbe la musique et je libérerai de la fumée et de la vapeur.
Emballe ça dans du journal et donne-le à ton pote,
Quand j'aurai enfin fini mon putain de couplet.
On était accrochés à nos téléphones, mais on aurait pu être au top des charts.
Surtout quand on est au bar.
Pendant que vous vous faisiez avoir, on attrapait la chance par les couilles.
Et dans les rounds reportés, on se prenait la tête.
J'aurais pu ne pas me soucier du battle, ne pas soumettre de morceaux.
Sortir du rap écrit même pas par moi.
Je suis juste là pour demander combien il faut à un rappeur
Pour croire en lui, puis s'étouffer dans l'écume.

Ne m'appelle même pas, je ne danse avec personne.
Il faut être deux pour un tango ? Je vais plutôt coller le canon sur ma tempe.
Toutes les cordes sont rompues, les lustres cassés, la lame contre la peau fait juste des étincelles.
Je ne suis pas Cobain, car mon nirvana est caché dans des milliers de boîtes fermées.