Дивні думки - Довгий пес translation in German

Дивні думки

Відчуваю дивний хід думок у моїй голові,
Та я розберуся, усе ок, завтра прийдуть нові.
Відчуваю дивний хід думок у моїй голові,
Та я розберуся, усе ок, завтра прийдуть нові.

Я задонатив, а потім напрягся, чи не замало я кинув?
Люди з екрану мого телефону нагнали на мене провину.
Думав, шо дію неправильно, коли вже не перепльовую планку.
Та погасив ці емоції, щоби донатнути іншого ранку.
Знов алкоголіки харяться, шо я занадто багато палю.
Бо, спирт - благородна атракція, крику душі піднімає volume.
Та я публічна особа, готова до осуду, не зупиняйтесь!
Добре чи зле, я вас прошу, про Пса говоріть, тільки не забувайте.
Досі не супер-відомий, адже не дружу зі всіма підряд.
Щоби про тебе писали - треба робити шершавий обряд.
Якось не звик проявляти повагу до тих, хто про неї не чув.
Коли дурень взяв слово – я промовчу.
В пошуках слів на бентежне питання: "Чому досі тут, а не там?"
Але воно риторичне. Де там мій страх? Він іде по п'ятах.
Люди гукають про єдність, і тягнуть руки тебе розірвати.
Але я знаю, що хейтери ше не робили ніяких донатів.

Відчуваю дивний хід думок у моїй голові,
Та я розберуся, усе ок, завтра прийдуть нові.
Відчуваю дивний хід думок у моїй голові,
Та я розберуся, усе ок, завтра прийдуть нові.

Якось так дивно,
Що інтуїтивно
Ти крадеш, крадеш, крадеш!
Ніби останній день це бачиш!
І слабо так віриться, що
Коли там хтось інший опиниться, то
Це все припиниться...
(бо це не припиниться, ні)

Влада міня людей, бо
Люди йдуть за владою.
Медалі для грудей,
А джипи – десь за Радою.
Маєтки око радують,
Але не ветеранів.
Жадні люди забирають
А бідним – квиток до раю.
Чому досі є цей клас
Недоторканих осіб?
Кожен з нас, за таке давно би сів!
І якби я вірив в бога, то перше, що би просив,
То трохи справедливості для цих темних часів.

Seltsame Gedanken

Ich spüre einen seltsamen Gedankengang in meinem Kopf,
Aber ich werde es herausfinden, alles gut, morgen kommen neue.
Ich spüre einen seltsamen Gedankengang in meinem Kopf,
Aber ich werde es herausfinden, alles gut, morgen kommen neue.

Ich habe gespendet und dann machte ich mir Sorgen, ob ich nicht zu wenig gegeben habe?
Die Leute vom Bildschirm meines Telefons haben mir ein schlechtes Gewissen gemacht.
Ich dachte, ich handle falsch, wenn ich die Messlatte nicht mehr überspringe.
Aber ich habe diese Emotionen unterdrückt, um am nächsten Morgen wieder zu spenden.
Wieder streiten sich die Alkoholiker, dass ich zu viel kiffe.
Denn Alkohol ist eine edle Attraktion, er erhöht die Lautstärke des Schreis der Seele.
Aber ich bin eine öffentliche Person, bereit für Verurteilung, hört nicht auf!
Gut oder schlecht, ich bitte dich, sprich über den Hund, vergiss es nur nicht.
Ich bin immer noch nicht superberühmt, weil ich nicht mit jedem befreundet bin.
Damit über dich geschrieben wird, musst du ein raues Ritual durchführen.
Irgendwie bin ich es nicht gewohnt, Respekt vor denen zu zeigen, die noch nie davon gehört haben.
Wenn ein Narr das Wort ergreift, werde ich schweigen.
Auf der Suche nach Worten für die peinliche Frage: "Warum bist du immer noch hier und nicht dort?"
Aber sie ist rhetorisch. Wo ist meine Angst? Sie ist mir auf den Fersen.
Die Leute rufen nach Einheit und strecken die Hände aus, um dich zu zerreißen.
Aber ich weiß, dass die Hater noch keine Spenden getätigt haben.

Ich spüre einen seltsamen Gedankengang in meinem Kopf,
Aber ich werde es herausfinden, alles gut, morgen kommen neue.
Ich spüre einen seltsamen Gedankengang in meinem Kopf,
Aber ich werde es herausfinden, alles gut, morgen kommen neue.

Irgendwie so seltsam,
Dass du intuitiv
Stiehlst, stiehlst, stiehlst!
Als ob du es zum letzten Mal siehst!
Und es ist schwer zu glauben, dass
Wenn jemand anderes dort landet, dann
Wird das alles aufhören...
(denn es wird nicht aufhören, nein)

Macht verändert die Menschen, denn
Die Menschen folgen der Macht.
Medaillen für die Brust,
Und die Jeeps – irgendwo hinter dem Rat.
Die Anwesen erfreuen das Auge,
Aber nicht die Veteranen.
Gierige Menschen nehmen weg
Und den Armen – ein Ticket ins Paradies.
Warum gibt es immer noch diese Klasse
Von unantastbaren Personen?
Jeder von uns wäre dafür längst im Gefängnis!
Und wenn ich an Gott glauben würde, wäre das erste, worum ich bitten würde,
Ein bisschen Gerechtigkeit für diese dunklen Zeiten.