Lyrics and translation Кит - Листи

Листи

Подушка більш не вгамовує думки
Вони такі важкі, що я не можу з ними йти далі
Я вилітаю з ліжка, і пишу листи
Я хочу бачити, що бачать там на п'єдесталі
Хочу щоби сотні голосів під біт
Хочу бачити не зорі, а ваші ліхтарі в залі
Я обманював себе не один рік
Та зараз за штурвалом цього літака, взлітає

Знову думаю чи я сам собі свій
Третя ночі, я дивлюсь в вікно, не хочу снів
Наче хтось вкусив, вимикаю знов будильник
Переписую плани на завтра, я себе не втримав
Та ні, вчора обіцяв, що це востаннє
Та я на тому ж питанні
На тому ж я місці у спальні
Хто мені скаже чи я йду вірно?
Я не знаю чи вірний собі, куди мені ще вірні тут?
Легше, легше, подумки крила є
Легше, легше, вітром все здіймає
Легше, легше, просто побачити мрію
Легше, легше, легше легше
Легше, легше, подумки крила є
Легше, легше, вітром все здіймає
Легше, легше, просто побачити мрію
Легше, легше, легше легше є

Подушка більш не вгамовує думки
Вони такі важкі, що я не можу з ними йти далі
Я вилітаю з ліжка, і пишу листи
Я хочу бачити, що бачать там на п'єдесталі
Хочу щоби сотні голосів під біт
Хочу бачити не зорі, а ваші ліхтарі в залі
Я обманював себе не один рік
Та зараз за штурвалом цього літака, взлітає
Подушка більш не вгамовує думки
Вони такі важкі, що я не можу з ними йти далі
Я вилітаю з ліжка, і пишу листи
Я хочу бачити, що бачать там на п'єдесталі
Хочу щоби сотні голосів під біт
Хочу бачити не зорі, а ваші ліхтарі в залі
Я обманював себе не один рік
Та зараз за штурвалом цього літака, взлітає

Письма

Подушка больше не унимает мыслей,
Они такие тяжёлые, что я не могу идти с ними дальше.
Я вылетаю из кровати и пишу письма,
Я хочу видеть то, что видят там, на пьедестале.
Хочу, чтобы сотни голосов под бит,
Хочу видеть не звёзды, а ваши фонарики в зале.
Я обманывал себя не один год,
Но сейчас за штурвалом этого самолёта, взлетает.

Снова думаю, я сам себе хозяин?
Три часа ночи, я смотрю в окно, не хочу снов.
Как будто кто-то укусил, выключаю снова будильник,
Переписываю планы на завтра, я себя не сдержал.
Да нет, вчера обещал, что это в последний раз.
Но я на том же вопросе,
На том же месте в спальне.
Кто мне скажет, правильно ли я иду?
Я не знаю, верен ли я себе, куда мне ещё здесь верить?
Легче, легче, в мыслях есть крылья,
Легче, легче, ветром всё поднимает.
Легче, легче, просто увидеть мечту.
Легче, легче, легче, легче.
Легче, легче, в мыслях есть крылья,
Легче, легче, ветром всё поднимает.
Легче, легче, просто увидеть мечту.
Легче, легче, легче, легче есть.

Подушка больше не унимает мыслей,
Они такие тяжёлые, что я не могу идти с ними дальше.
Я вылетаю из кровати и пишу письма,
Я хочу видеть то, что видят там, на пьедестале.
Хочу, чтобы сотни голосов под бит,
Хочу видеть не звёзды, а ваши фонарики в зале.
Я обманывал себя не один год,
Но сейчас за штурвалом этого самолёта, взлетает.
Подушка больше не унимает мыслей,
Они такие тяжёлые, что я не могу идти с ними дальше.
Я вылетаю из кровати и пишу письма,
Я хочу видеть то, что видят там, на пьедестале.
Хочу, чтобы сотни голосов под бит,
Хочу видеть не звёзды, а ваши фонарики в зале.
Я обманывал себя не один год,
Но сейчас за штурвалом этого самолёта, взлетает.