Lyrics and translation Lely45 - І кожен дасть мені своє ім'я

І кожен дасть мені своє ім'я

І кожен дасть мені своє ім'я
Охрестить як відчує, назове як знає
А я губитимусь в мільярдах своїх "я"
Допоки сивина в очах не проступає

І кожен дасть мені своє ім'я
Охрестить як відчує, назове як знає
А я губитимусь в мільярдах своїх "я"
Допоки сивина в очах не проступає

Я битимусь з собою до крові
І хтось із нас таки померти має
Або тендітна, ніжна дівчинка в мені
Або жорстоке стерво, що дрімає, дрімає, дрімає

І кожна з них боїться тої смерті
Одна ґвалтує, інша же мовчить
Але, якщо на чистоту, відверто
Я краще вб'ю себе, аніж одну із них

Я краще вб'ю себе, аніж одну із них
Я краще вб'ю себе, аніж одну із них
Я краще вб'ю себе, аніж одну із них
Я краще вб'ю себе, аніж одну із них

І кожен дасть мені своє ім'я
Охрестить як відчує, назове як знає
А я губитимусь в мільярдах своїх "я"
Допоки сивина в очах не проступає

Я битимусь з собою до крові
І хтось із нас таки померти має
Або тендітна, ніжна дівчинка в мені
Або жорстоке стерво, що дрімає, дрімає, дрімає

І бути чи не бути — все ж питання
І відповідь сховалася у дні
В якому вперше чи уже востаннє
Хтось ніжно вимальовує ім'я твоє

И каждый даст мне свое имя

И каждый даст мне свое имя,
Окрестит, как почувствует, назовет, как знает.
А я буду теряться в миллиардах своих "я",
Пока седина в глазах не проступит.

И каждый даст мне свое имя,
Окрестит, как почувствует, назовет, как знает.
А я буду теряться в миллиардах своих "я",
Пока седина в глазах не проступит.

Я буду биться с собой до крови,
И кто-то из нас все равно умрет.
Или нежная, хрупкая девочка во мне,
Или жестокая стерва, что дремлет, дремлет, дремлет.

И каждая из них боится этой смерти,
Одна насилует, другая же молчит.
Но, если честно, откровенно,
Я лучше убью себя, чем одну из них.

Я лучше убью себя, чем одну из них.
Я лучше убью себя, чем одну из них.
Я лучше убью себя, чем одну из них.
Я лучше убью себя, чем одну из них.

И каждый даст мне свое имя,
Окрестит, как почувствует, назовет, как знает.
А я буду теряться в миллиардах своих "я",
Пока седина в глазах не проступит.

Я буду биться с собой до крови,
И кто-то из нас все равно умрет.
Или нежная, хрупкая девочка во мне,
Или жестокая стерва, что дремлет, дремлет, дремлет.

Быть или не быть — вот в чем вопрос.
И ответ спрятался в том дне,
В котором впервые или уже в последний раз
Кто-то нежно выводит твое имя.