Lyrics and translation Міша Правильний - Кормак Маккарті (Інтро)

Кормак Маккарті (Інтро)

Світ змінюється щосекунди
Але жодна країна не пристосована до цих змін
Хто буде перший?
Тогоріч у лютому мені здавалось - це ж будемо ми
Кров, ненависть, біль та гордість за націю міксуватиметься в коктейль
Ми його вип'ємо, оптика стане точною
І все по-новому понесеться тепер
Ми виженемо тих із мисленням 90-х
Поставимо нових молодих, які хоча б щось торопають
Вчені, спеціалісти у різних сферах, айтішники, інженери, розробники
Соціологи, мейкери, освітяни та культурні діячі нової хвилі
Зберуться в одного великого українця
І їх праця у побудову країни майбутнього виллється
Ми змінимо політичні засади
На нас дивитиметься схід, захід, північ та південь
Країна позбавиться корупції
Економіка працюватиме на новому рівні
Права та ліва руки не знатимуть про одна одної рухи
Правий та лівий рухи працюватимуть без радикалізму
Не відгризаючи одне одному руки
Ми стільки до цього йшли, час вже нарешті зробити роботу над помилками
Час не розкидувати бездумно
А навпаки збирати ті створені кров'ю і потом камені
І з них майбутнє раціональне як приклад для всієї планети побудувати
Побудувати храм духу
Ми побудували, але на відкриття чомусь прийшли лише Герострати

Де стався цей збій?
Може десь на кордоні, де контрабанда нікуди не зникла
Чи може у панельному домі
Де чергова жінка до перегару та стусанів звикла
Чи десь у красивому кабінеті
Де приймаються некрасиві, криваві рішення
Чи десь в інтернеті, де одні інші знущаються над іншими, іншими, а?
Чи може цей збій стався, коли ми почали думати, що ми тут найкращі
Що ми маємо найвеличнішу історію
Найвеличнішу землю, найвеличніших пращурів
Десь я вже бачив це
Від цих ідей зриває без того вже спустошений дах
Ці ідеї колись у півнусі вже
Викладав один амбіційний художник-невдаха
А стати відповідальними, вільними
Мислячими, дорослими нині нелегко
Для столичної молоді єдина свобода то не воля
А бути обйобаними під техно
Креативний клас єдине що креативить
Чим би закинутись сьогодні ввечері
Благо завдяки урядовцям в них є вибір
І це єдиний чесний вибір яким вони забезпечені
Жити життя незважаючи на війну
Для цивільних це виклик і відповідь страху
Але ми всі так старанно та яскраво живемо його
Що вже навіть військові в ахуї
Коли по кабаках ті кому похуй на сьогодення
Роблять вигляд, що їм не похуй
А вчорашні м'ясники в красивих костюмах на камеру
Смирено моляться Богу

А ти розкажи мені що не часі критикувати своє
Спитай, "а шо ти зробив старічок?"
Я тобі відповім: поки наша реальність така
Значить ми всі не зробили нічо
Але я пишу це бо вірю що ми заслуговуємо більшого
Аніж бути плямою на порваній карті
Але доки ми не виправим себе, на нас чекає лише майбутнє
Про яке писав Кормак Маккарті

Кормак Маккарти (Интро)

Мир меняется каждую секунду,
Но ни одна страна не готова к этим переменам.
Кто будет первым?
В прошлом феврале мне казалось - это будем мы.
Кровь, ненависть, боль и гордость за нацию смешаются в коктейль.
Мы его выпьем, оптика станет точной,
И всё по-новому помчится теперь.
Мы выгоним тех, у кого мышление 90-х,
Поставим новых молодых, которые хоть что-то соображают.
Учёные, специалисты в разных сферах, айтишники, инженеры, разработчики,
Социологи, мейкеры, преподаватели и культурные деятели новой волны
Соберутся в одном великом украинце,
И их труд вольётся в построение страны будущего.
Мы изменим политические устои,
На нас будет смотреть восток, запад, север и юг.
Страна избавится от коррупции,
Экономика заработает на новом уровне,
Правая и левая руки не будут знать о движениях друг друга.
Правые и левые движения будут работать без радикализма,
Не отгрызая друг другу руки.
Мы столько к этому шли, пора наконец сделать работу над ошибками.
Пора не разбрасываться бездумно,
А наоборот собирать те созданные кровью и потом камни
И из них построить будущее, рациональное, как пример для всей планеты.
Построить храм духа.
Мы построили, но на открытие почему-то пришли только Геростраты.

Где произошёл этот сбой?
Может, где-то на границе, где контрабанда никуда не делась,
Или может, в панельном доме,
Где очередная женщина привыкла к перегару и побоям?
Или где-то в красивом кабинете,
Где принимаются некрасивые, кровавые решения?
Или где-то в интернете, где одни издеваются над другими, другими, а?
Или, может, этот сбой произошёл, когда мы начали думать, что мы здесь лучшие,
Что у нас самая великая история,
Самая великая земля, самые великие предки?
Где-то я это уже видел.
От этих идей срывает и без того уже опустошённую крышу.
Эти идеи когда-то в подвале уже
Излагал один амбициозный художник-неудачник.
А стать ответственными, свободными,
Мыслящими, взрослыми нынче нелегко.
Для столичной молодёжи единственная свобода — это не воля,
А быть обдолбанными под техно.
Креативный класс единственное, что креативит —
Чем бы закинуться сегодня вечером.
Благо, благодаря чиновникам, у них есть выбор,
И это единственный честный выбор, которым они обеспечены.
Жить жизнью, несмотря на войну,
Для гражданских это вызов и ответ страху.
Но мы все так старательно и ярко живём ею,
Что даже военные в ахуе.
Когда по кабакам те, кому похуй на настоящее,
Делают вид, что им не похуй.
А вчерашние мясники в красивых костюмах на камеру
Смиренно молятся Богу.

А ты расскажи мне, что не время критиковать своё.
Спроси: "А что ты сделал, старичок?"
Я тебе отвечу: пока наша реальность такая,
Значит, мы все не сделали ничего.
Но я пишу это, потому что верю, что мы заслуживаем большего,
Чем быть пятном на порванной карте.
Но пока мы не исправим себя, нас ждёт только будущее,
О котором писал Кормак Маккарти.