Lyrics and translation Оксана Білозір - Кафе

Кафе

В старому і затишному кафе
Де музика так солодко лунала
Відразу я побачила тебе
Хоч зустрічі, повір, я не шукала
Не знаю, як сюди я забрела
А може просто серце підказало?
Я з іншою побачила тебе
І наче в прірву раптом я упала

Земля у мене захиталась під ногами
Неначе море раптом вийшло з берегів
Де є кохання, там не може бути зради
Я вже не вірю в те, що ти мене любив
Тому, що сталося в душі я навіть рада
Переді мною ти нічим не завинив
Де є кохання, там не може бути зради
Я вже не вірю в те, що ти мене любив

А ти мене чомусь не помічав
Так ніжно цілував її волосся
В ту мить мені здалося
Що ти мене до себе пригортав
З очей моїх упала пелена
Непрошена сльоза з щоки скотилась
Це так жорстоко іншу цілувать
А я тебе так віддано любила!

Земля у мене захиталась під ногами
Неначе море раптом вийшло з берегів
Де є кохання, там не може бути зради
Я вже не вірю в те, що ти мене любив
Тому, що сталося в душі я навіть рада
Переді мною ти нічим не завинив
Де є кохання, там не може бути зради
Я вже не вірю в те, що ти мене любив

Земля у мене захиталась під ногами
Неначе море раптом вийшло з берегів
Де є кохання, там не може бути зради
Я вже не вірю в те, що ти мене любив
Тому, що сталося в душі я навіть рада
Переді мною ти нічим не завинив
Де є кохання, там не може бути зради
Я вже не вірю в те, що ти мене любив

Кафе

В старом уютном кафе,
Где музыка так сладко звучала,
Я сразу увидела тебя,
Хоть встречи, поверь, я не искала.
Не знаю, как сюда я забрела,
А может, просто сердце подсказало?
Я с другой увидела тебя,
И будто в пропасть сразу я упала.

Земля ушла из-под ног,
Словно море вышло из берегов.
Где есть любовь, измены быть не может,
Я больше не поверю, что ты меня любил.
Тому, что случилось, в душе я даже рада,
Передо мной ты ни в чём не виноват.
Где есть любовь, измены быть не может,
Я больше не поверю, что ты меня любил.

А ты меня совсем не замечал,
Так нежно целовал её волосы.
В тот миг мне показалось,
Что ты меня к себе прижал.
С моих глаз пелена упала,
Непрошеная слеза с щеки скатилась.
Это так жестоко — другую целовать,
А я тебя так преданно любила!

Земля ушла из-под ног,
Словно море вышло из берегов.
Где есть любовь, измены быть не может,
Я больше не поверю, что ты меня любил.
Тому, что случилось, в душе я даже рада,
Передо мной ты ни в чём не виноват.
Где есть любовь, измены быть не может,
Я больше не поверю, что ты меня любил.

Земля ушла из-под ног,
Словно море вышло из берегов.
Где есть любовь, измены быть не может,
Я больше не поверю, что ты меня любил.
Тому, что случилось, в душе я даже рада,
Передо мной ты ни в чём не виноват.
Где есть любовь, измены быть не может,
Я больше не поверю, что ты меня любил.