Lyrics and translation Олег Винник - Не питай у неба

Не питай у неба

Подумай спочатку, як хочеш сказати,
У данім випадку найкраще мовчати.
Словами не вилий смертельну отруту,
Сльозами не змиєш пекельну спокуту...
Подумай спочатку, як маєш бути,
Коли мого слова не будеш вже чути,
Коли мене зовсім не будеш ти бачить,
Коли душа в голос візьме та й заплаче...
Не питай у неба,
Не гніви, не треба,
Бо небо бачить,
Хто кому виною.
Що у нас з тобою -
Ніхто не бачить...
Подумаєм знову, що будем робити,
Так важко здобути, так легко розбити,
Послухай же серце, спішити не варто,
Поглянь мені в очі - у них уся правда...
Не питай у неба,
Не гніви, не треба,
Бо небо бачить,
Хто кому виною.
Що у нас з тобою -
Ніхто не бачить...
Не питай у неба,
Не гніви, не треба,
Бо небо бачить,
Хто кому виною.
Що у нас з тобою -
Ніхто не бачить...

Не спрашивай у неба

Подумай сначала, как хочешь сказать,
В данном случае лучше промолчать.
Словами не лей смертельный яд,
Слезами не смоешь адских мук...
Подумай сначала, как будешь жить,
Когда моего слова не будешь слышать,
Когда меня совсем не будешь видеть,
Когда душа в голос возьмет и заплачет...
Не спрашивай у неба,
Не гневай, не надо,
Ведь небо видит,
Кто кому виною.
Что у нас с тобою -
Никто не видит...
Подумаем снова, что будем делать,
Так сложно обрести, так легко разбить,
Послушай же сердце, спешить не стоит,
Взгляни мне в глаза - в них вся правда...
Не спрашивай у неба,
Не гневай, не надо,
Ведь небо видит,
Кто кому виною.
Что у нас с тобою -
Никто не видит...
Не спрашивай у неба,
Не гневай, не надо,
Ведь небо видит,
Кто кому виною.
Что у нас с тобою -
Никто не видит...