Lyrics and translation Скрябін - Говорили і курили

Ми познайомились з тобою у вагоні метро,
Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро.
Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг,
І ми у позі еротичній були загнані в тупік.
Інтелігентний мужчина, український інженер,
Я від викиду гормонів три зупинки чуть не вмер.
Зашипіли двері, станція "Хрещатик" –
І народ почав з вагона, як картопля випадати.
Переплетені тілами, виїжджаєм з-під землі
І відчуваєм, що так просто нам не розійтися, ні.
І я лечу, як метелик, забігаю в генделик,
Замовляю нам дві кави збудоражити уяву.

Ми цілий день так сиділи, говорили і курили,
Пахли димом і любов'ю, говорили і курили.
Потім люди прийшли, і до нас підсіли,
Ми посунулися трохи, говорили і курили.
І їли ми пиріжки, томатним соком запили,
І з червоними вусами говорили і курили.
Потім трохи помовчали, трохи відпочили,
Взяли закурили і знов заговорили.

Коли вечором я сьорбав із пакета бульйон,
Нагадав собі, що не спитав у тебе телефон.
Кілька спальних районів, посередині Дніпро,
Київ - місто невелике, ми зустрінемось в метро.
І зранку знову ниряю у підземні тунелі,
І несе мене до тебе ця криклива канітєль,
І бачу ті самі джинси і той рюкзачок,
І від радості зжимаю у кишені кулачок.
Ще чоловік п'ятдесять у вагон забігає,
Мене розмазує по тобі, ніби маслом коровай,
І я чекаю в душі на зупинку "Хрещатик",
Щоби вибратись наверх і навіть пози не міняти.

Ми цілий день так сиділи, говорили і курили,
Пахли димом і любов'ю, говорили і курили.
Потім люди прийшли, і до нас підсіли,
Ми посунулися трохи, говорили і курили.
І їли ми пиріжки, томатним соком запили,
І з червоними вусами говорили і курили.
Потім трохи помовчали, трохи відпочили,
Взяли закурили і знов заговорили.

Мы познакомились с тобой в вагоне метро,
Людей набилось конкретно, как селедки в ведро.
Меня к тебе придавили, отвернуться я не мог,
И мы в позе эротичной были загнаны в тупик.
Интелигентный мужчина, украинский инженер,
Я от выброса гормонов три остановки чуть не умер
Зашипели двери, станция "Хрещатик" -
И народ начал с вагона, как картофель выпадать.
Переплетенные телами, выезжаем из-под земли
И чувствуем, что так просто нам не разойтись, нет.
И я лечу, как бабочка, забегаю в генделик,
Заказываю нам два кофе взволновать воображение

Мы целый день так сидели, говорили и курили,
Пахли дымом и любовью, говорили и курили.
Потом люди пришли, и к нам подсели,
Мы продвинулись немного, говорили и курили.
И ели мы пирожки, томатным соком запили,
И с красными усами говорили и курили.
Потом немного помолчали, немного отдохнули,
Взяли закурили и опять заговорили.

Когда вечером я сёрбал из пакета бульон,
Вспомнил, что не узнал у тебя телефон.
Несколько спальных районов, посередине Днепр,
Киев - город небольшой, мы встретимся в метро.
И утром снова ныряю в подземные туннели,
И несёт меня к тебе эта крикливая канитель,
И вижу те же джинсы и тот же рюкзачок,
И от радости сжимаю в кармане кулачок.
Ещё человек пятьдесят в вагон забегает,
Меня размазывает по тебе, как маслом каравай,
И я жду в душе остановку "Хрещатик",
Чтобы выбраться наверх и даже позы не менять.

Мы целый день так сидели, говорили и курили,
Пахли дымом и любовью, говорили и курили.
Потом люди пришли, и к нам подсели,
Мы продвинулись немного, говорили и курили.
И ели мы пирожки, томатным соком запили,
И с красными усами говорили и курили.
Потом немного помолчали, немного отдохнули,
Взяли закурили и опять заговорили.