Lyrics and translation ТНМК - ПМ'ТЙ

ПМ'ТЙ

Дорогою до тебе я бачив черепах трьох
Вони тримали місто на плечах
Першу, чорну, звали Не-дай-Бог
Вона нічого не просила в неба
Робила все сама, робила як для себе
Бралася і впиралася, на зло не озиралася
Попри те, попри це робила все, тому що її пре
Вона казала: "Дій! Лайно – це перегній!"
І все трималося на ній

Ти тільки уяви-но, другу звали Мрія
Була вона, скажу тобі, в хорошім сенсі синя
Вона казала: "Знаю, я важка, але я мрію
Дивлюся я на небо і надихаю дію
Бо якщо не мріяти, навіщо ж тоді жити?
Коли собі ти мариш, десь плаче сатана
Я більша за слона, але я збираю квіти"
Якщо це не весна, то що тоді весна?

Пам'ятай: де б не йшов
Я рушаю, щоби повернутись знов
І міста – як мости
Я люблю цей світ, бо є у ньому ти

Ти, певно, здогадалася, як звали третю, білу
Вона не посивіла, ні!
Такого кольору буває тільки чиста сила
Що має крила
І ними обіймає усіх, кого кохає
Любов'ю її звали. Ти, схоже, її знала
Були у неї діти
Мовляла немовлям вона: "Не скінчиться війна!
Не буду вам брехати
Правдою не налякати. Пийте все до дна
Але зростайте сильними. Побачите тоді
Як вороги злякаються і вдінуть бігуді
Хоч зійде сім потів, та не шкодуйте дров"
Якщо це не любов, то що тоді любов?

Пам'ятай: де б не йшов
Я рушаю, щоби повернутись знов
І міста – як мости
Я люблю цей світ, бо є у ньому ти

Пам'ятай: де б не йшов
Я рушаю, щоби повернутись знов
І міста – як мости
Я люблю цей світ, бо є у ньому ти

Пам'ятай: де б не йшов
Я рушаю, щоби повернутись знов
І міста – як мости
Я люблю цей світ, бо є у ньому ти

ПМ'ЯТЬ

По дороге к тебе я видел трех черепах
Они держали город на плечах
Первую, черную, звали Не-дай-Бог
Она ничего не просила у неба
Делала все сама, делала как для себя
Бралась и упиралась, на зло не оглядывалась
Несмотря ни на что, делала все, потому что ее прет
Она говорила: "Действуй! Дерьмо – это перегной!"
И все держалось на ней

Ты только представь, вторую звали Мечта
Была она, скажу тебе, в хорошем смысле синяя
Она говорила: "Знаю, я тяжелая, но я мечта
Смотрю я на небо и вдохновляю действие
Ведь если не мечтать, зачем тогда жить?
Когда ты мечтаешь, где-то плачет сатана
Я больше слона, но я собираю цветы"
Если это не весна, то что тогда весна?

Помни: где бы ни шел
Я отправляюсь, чтобы вернуться вновь
И города – как мосты
Я люблю этот мир, потому что в нем есть ты

Ты, наверное, догадалась, как звали третью, белую
Она не поседела, нет!
Такого цвета бывает только чистая сила
Что имеет крылья
И ими обнимает всех, кого любит
Любовью ее звали. Ты, похоже, ее знала
Были у нее дети
Говорила младенцам она: "Не закончится война!
Не буду вам врать
Правдой не напугать. Пейте все до дна
Но растите сильными. Увидите тогда
Как враги испугаются и наденут бигуди
Пусть сойдет семь потов, но не жалейте дров"
Если это не любовь, то что тогда любовь?

Помни: где бы ни шел
Я отправляюсь, чтобы вернуться вновь
И города – как мосты
Я люблю этот мир, потому что в нем есть ты

Помни: где бы ни шел
Я отправляюсь, чтобы вернуться вновь
И города – как мосты
Я люблю этот мир, потому что в нем есть ты

Помни: где бы ни шел
Я отправляюсь, чтобы вернуться вновь
И города – как мосты
Я люблю этот мир, потому что в нем есть ты