Lyrics and translation Тартак - Лайливе слово

Лайливе слово

Ти мені ніяка – ні перша, ні друга.
Ти просто дівчина мого друга.
Ти просто йшла із якимось високим,
З якимось світлим, блакитнооким.
А я за тобою не ходив та не стежив,
Не плів довкола підступних мережив,
Я тобі не хотів перейти дорогу,
Я лиш випадково вийшов з-за рогу.
Ти не стала мені нічого казати,
Ти не стала крутити, не стала брехати.
Ти жодних пояснень не захотіла,
Ти тільки тихенько пробурмотіла...
Лай-ла-ла-ла-лай... Лайливе слово!
Він мені ніхто – я його навіть не знаю!
Ми просто зайшли до одного трамваю.
Я собі зайшов і купив талончик,
Потім став у куточку – жувати пончик...
Та мене підштовхнула якась лахудра
І з пончика мого посипалась пудра!
Така біла пудра із солодкого цукру
Йому сипанула на чорну куртку...
Він заверещав просто несамовито,
Він був готовий, мабуть, мене вбити!
Він довго кричав – все йому було мало!
І в його монолозі переважало...
Лай-ла-ла-ла-лай... Лайливе слово!
Іноді це просто прояв рівня культури,
Іноді це навіть слово з літератури,
Іноді це спосіб скинути напругу,
Іноді це вияв ставлення до друга...
Часом ставить нас у боксерську стійку,
Часом провокує запеклу бійку,
Часом вражає, часом ображає,
Але часом ще й дуже допомагає...
Лай-ла-ла-ла-лай... Лайливе слово!

Бранное слово

Ты мне никто – ни первая, ни вторая.
Ты просто девушка моего друга.
Ты просто шла с каким-то высоким,
С каким-то светлым, голубоглазым.
А я за тобой не ходил и не следил,
Не плел вокруг коварных сетей,
Я не хотел тебе перейти дорогу,
Я лишь случайно вышел из-за угла.
Ты не стала мне ничего говорить,
Ты не стала юлить, не стала врать.
Ты никаких объяснений не захотела,
Ты только тихонько пробормотала...
Лай-ла-ла-ла-лай... Бранное слово!
Он мне никто – я его даже не знаю!
Мы просто зашли в один трамвай.
Я себе зашёл и купил талончик,
Потом встал в уголке – жевать пончик...
Но меня толкнула какая-то неряха
И с пончика моего посыпалась пудра!
Такая белая пудра из сладкого сахара
Ему посыпалась на чёрную куртку...
Он завопил просто неистово,
Он был готов, наверное, меня убить!
Он долго кричал – всё ему было мало!
И в его монологе преобладало...
Лай-ла-ла-ла-лай... Бранное слово!
Иногда это просто проявление уровня культуры,
Иногда это даже слово из литературы,
Иногда это способ снять напряжение,
Иногда это проявление отношения к другу...
Порой ставит нас в боксёрскую стойку,
Порой провоцирует жестокую драку,
Порой поражает, порой оскорбляет,
Но порой ещё и очень помогает...
Лай-ла-ла-ла-лай... Бранное слово!