Lyrics and translation Тартак - Просто ніжно так...

Навряд чи всі слова цього світу
Здатні передати почуття,
Що в мені ховаються.
Часом мені здається,
Що ми з тобою – маленькі діти,
А хтось дорослий і сильний
З нами, маленькими, грається.
Я так боюся лишатися
З самим собою на одинці,
Коли стогне серце
І душа рветься назовні.
Вже кілька місяців
Мені зовсім не спиться,
Незалежно від того,
Місяць – молодик чи вповні...
Я ні з ким не ділюся
Тугою своєю глибокою...
І бажання ховаю за маскою спокою...

Просто ніжно так доторкнутись... (4)

Я живу за розкладом,
Який сам собі чітко встановлюю,
Зусиллями волі не даю собі
Впасти в депресію,
Бо вже жодних життєвих принад
Якось не вловлюю
І щось постійно роблю,
Щоб поменше думок в процесі...
Мій світ перевернутий,
Мої нерви напружені.
Хочу бачити сни – яскраві,
Тобою наповнені.
Натомість – сотий раз
Вислуховую судження,
Що життя є життя, а ми в ньому
Жалюгідні й втомлені.
Ледве тягнуться дні
Від дати до дати...
Я готовий все, що маю,
Віддати, щоб...

А якось випадково натраплю
На нашу з тобою мелодію,
І втрачаю контроль,
Одразу зриваюсь в істерику.
Я сам своє щастя віддав
Невідомому злодію –
Ніби нічого нового,
А наче відкрив Америку.
Я знаю, що вже не верну
І нічого не вдію,
І не маю можливості
Навіть мати надію...

Вряд ли все слова этого мира
Способны передать чувства,
Что во мне прячутся.
Порой мне кажется,
Что мы с тобой – маленькие дети,
А кто-то взрослый и сильный
С нами, маленькими, играется.
Я так боюсь оставаться
С самим собой наедине,
Когда стонет сердце
И душа рвется наружу.
Уже несколько месяцев
Мне совсем не спится,
Независимо от того,
Молодой месяц или полностью...
Я ни с кем не делюсь
Тоской своей глубокой...
И желание прячу за маской спокойствия...

Просто нежно так прикоснуться... (4)

Я живу по расписанию,
Который сам себе четко устанавливаю,
Усилиями воли не даю себе
Впасть в депрессию,
Потому что уже никаких жизненных прелестей
Как-то не улавливаю
И что-то постоянно делаю,
Чтобы поменьше мыслей в процессе...
Мой мир перевернут,
Мои нервы напряжены.
Хочу видеть сны-яркие,
Тобой наполнены.
Зато сотый раз
Выслушиваю суждения,
Что жизнь есть жизнь, а мы в ней
Жалкие и усталые.
Еле тянутся дни
От даты до даты...
Я готов все, что имею,
Отдать, чтобы...

А как-то случайно наткнусь
На нашу с тобой мелодию,
И теряю контроль,
Сразу срываюсь в истерику.
Я сам свое счастье отдал
Неизвестному вору –
Будто ничего нового,
А как будто открыл Америку.
Я знаю, что уже не верну
И ничего не поделаешь,
И не имею возможности
Даже иметь надежду...