Lyrics and translation Фіолет - Обличчя

Обличчя

Просто не той день
Не той рік
Пусто за нашим столом, ніхто не співає
Останній місяць водою між пальцями збіг
Хтось надто далеко, когось більше з нами немає
Де всі обличчя де
Пам′ять мене веде
В дні коли небо могли дістати рукою
Як ми сміялися там
Я б цього не віддав
Повінь несла усіх й нас забрала з водою
Просто таке життя
Той незабутий я
На сонце крізь пальці дивитися легше
Пусто за цим столом,
І що таке всі разом
Простіше придумати, ніж згадати як вперше...
І десь під балконами
Вечорами холодними
Ми як досі серйозні обличчя дитячі ігри
Пусто за цим столом
І кожен собі пішов
Щоб після себе навчити сміятись й так вірити
Діти нових епох
Перший найважчий крок
Робиш з ними як сам робиш як вперше
Пусто за цим столом,
І що таке всі разом
На час крізь дітей дивитися легше

Лица

Просто не тот день,
не тот год.
Пусто за нашим столом, никто не поёт.
Последний месяц водой сквозь пальцы утек.
Кто-то слишком далеко, кого-то с нами уж нет.
Где все эти лица, где?
Память меня ведёт
В дни, когда небо могли достать рукой.
Как мы смеялись тогда,
Я бы этого не отдал.
Поток нёс всех, и нас унёс с собой.
Просто такая жизнь,
Тот незабытый я.
На солнце сквозь пальцы смотреть легче.
Пусто за этим столом,
И что такое все вместе?
Проще придумать, чем вспомнить, как в первый раз...
И где-то под балконами,
Вечерами холодными
Мы как прежде, серьёзные лица, детские игры.
Пусто за этим столом,
И каждый пошёл своей дорогой,
Чтобы после себя научить смеяться и так же верить.
Дети новых эпох,
Первый, самый трудный шаг
Делаешь с ними, как сам, делаешь, как в первый раз.
Пусто за этим столом,
И что такое все вместе?
На время, сквозь детей, смотреть легче.