Найліпший день - паліндром translation in German

Найліпший день

Моя весна десь в архівах, трохи прихворіла
Я біжу до неї босий, мені кажуть: тре в бахілах!
Десь на схилах Підзамче я вперше закохався
Засуха в роті, ніби в пустелях Техасу
Пахне газом на кухні, як в Скрябіна
Я перелякався, коли між нами іскра була
Читав рецепти Скрамбла, намагався вразити
І тебе то дуже вражало, але зараза ти!
Наша весна пахла мандаринами й бензином
Говоримо гарно, ніби на бульварі капуцинок
Нам з тобою, щоб померти, не треба до Парижу
Але я не хочу помирати, я би вижив
Аби побачити сонце в темній барокамері
Ходити з тобою в старі кафе і перукарні
Під балконами гладити котиків з лишаями
Лиш не розганяйся, там пише "Ями"

Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей

Нині день паскудний, дощ ніби кислота
Не сміюся рік, навіть п'ятки лоскотав
Навіть дивився стендап, але пустив сльозу
Живіший у моєму писку навіть мертвий зуб
Прогризаю ним ґрати в своїй дивній голові
І тікаю з тривожним рюкзаком в ранні нульові
Там, де я ше не вимовляю букву Л, не читаю реп
Там де я не знаю, шо мама колись помре
Головне там не застрягти, як в березневому болоті
Як в старому ліфті десь на татовій роботі
Повернутись додому, не поцілувати клямку
А цілувати твою шию, то є моя п'янка
Нап'юсь до білої гарячки, ховайте усі ножі
Закрийте мене вдома, лиш форточку залишіть
Шоб я відчув, коли моя весна повернеться у місто
Я напишу нову пісню

Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей
Ти так чекаєш, поки сонце зійде з чорних хмар
І подарує всім навколо той найліпший день
Наші голови позбудуться усіх примар
Бо серед них на цій землі майже нема людей

Der beste Tag

Mein Frühling ist irgendwo in den Archiven, ein wenig kränklich
Ich renne barfuß zu ihm, man sagt mir: In Überschuhen!
Irgendwo an den Hängen von Pidzamtsche habe ich mich zum ersten Mal verliebt
Dürre im Mund, wie in den Wüsten von Texas
Es riecht nach Gas in der Küche, wie bei Skrjabin
Ich erschrak, als zwischen uns ein Funke war
Ich las Scramble-Rezepte, versuchte zu beeindrucken
Und es hat dich sehr beeindruckt, aber du bist eine Plage!
Unser Frühling roch nach Mandarinen und Benzin
Wir reden schön, wie auf dem Kapuziner-Boulevard
Wir beide brauchen nicht nach Paris, um zu sterben
Aber ich will nicht sterben, ich würde überleben
Um die Sonne in einer dunklen Druckkammer zu sehen
Mit dir in alte Cafés und Friseurläden zu gehen
Unter Balkonen Kätzchen mit Flechten zu streicheln
Nur nicht zu schnell fahren, da steht "Schlaglöcher"

Du wartest so sehr darauf, dass die Sonne aus den schwarzen Wolken aufsteigt
Und allen ringsum den besten Tag schenkt
Unsere Köpfe werden alle Geister los
Denn unter ihnen gibt es fast keine Menschen auf dieser Erde
Du wartest so sehr darauf, dass die Sonne aus den schwarzen Wolken aufsteigt
Und allen ringsum den besten Tag schenkt
Unsere Köpfe werden alle Geister los
Denn unter ihnen gibt es fast keine Menschen auf dieser Erde

Heute ist ein mieser Tag, Regen wie Säure
Ich habe seit einem Jahr nicht gelacht, nicht mal meine Fersen gekitzelt
Habe sogar Stand-up geschaut, aber eine Träne vergossen
Sogar ein toter Zahn ist lebendiger in meinem Mund
Ich nage damit an den Gittern in meinem seltsamen Kopf
Und fliehe mit einem Notfallrucksack in die frühen Nullerjahre
Wo ich das L noch nicht ausspreche, keinen Rap lese
Wo ich nicht weiß, dass Mama irgendwann sterben wird
Hauptsache, nicht stecken bleiben, wie im Märzsumpf
Wie in einem alten Aufzug irgendwo bei Papas Arbeit
Nach Hause zurückkehren, nicht die Türklinke küssen
Sondern deinen Hals zu küssen, das ist mein Rausch
Ich betrinke mich bis zum Delirium, versteckt alle Messer
Schließt mich zu Hause ein, lasst nur das kleine Fenster offen
Damit ich spüre, wenn mein Frühling in die Stadt zurückkehrt
Ich werde ein neues Lied schreiben

Du wartest so sehr darauf, dass die Sonne aus den schwarzen Wolken aufsteigt
Und allen ringsum den besten Tag schenkt
Unsere Köpfe werden alle Geister los
Denn unter ihnen gibt es fast keine Menschen auf dieser Erde
Du wartest so sehr darauf, dass die Sonne aus den schwarzen Wolken aufsteigt
Und allen ringsum den besten Tag schenkt
Unsere Köpfe werden alle Geister los
Denn unter ihnen gibt es fast keine Menschen auf dieser Erde