Lyrics and translation паліндром - Не дожив

Не дожив

Ще й до жнив не дожив,
в полі жита не жав.
Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.
Ще й до жнив не дожив,
в полі жита не жав.
Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.

Що життя — то хіба
твоя сутня межа?
Смерть заріже раба,
і нехай — без ножа.
Але жити — замало.
Боротись — умій,
щоб нащадок твій змалку
бува не знімів.
Не знімів на уста
і на вуха не зглух.
Хай помреш!
Та за нами останеться рух.
Згинем — хай!
Хай — ославлені.
Хай — не біда,
вікова чортопхайка
наближує даль.
По роках, по кістках,
по обмерзлих гробах
витрамбовує повінь
для річища шлях.
А до жнив не дожив,
в полі жита не жав,
і замало любив —
то, їй-богу, не жаль.
А до жнив не дожив,
в полі жита не жав,
і замало любив —
то, їй-богу, не жаль.

Ще й до жнив не дожив,
в полі жита не жав.
Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.
Ще й до жнив не дожив,
в полі жита не жав.
Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.

Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.
Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.

Не дожил

И до жатвы не дожил,
В поле ржи не жал.
До сих пор не долюбил,
И не жил, и не жаль.
И до жатвы не дожил,
В поле ржи не жал.
До сих пор не долюбил,
И не жил, и не жаль.

Что есть жизнь – разве
Твоя сущая межа?
Смерть зарежет раба,
И нехай – без ножа.
Но жить – слишком мало.
Бороться – умей,
Чтобы мой потомок с детства
Не онемел.
Не онемел на уста,
И на уши не оглох.
Пусть умру!
Но за нами останется движение.
Сгинем – пусть!
Пусть – прославлены.
Пусть – не беда,
Вековая чёрная вьюга
Приближает даль.
По годам, по костям,
По обмёрзшим гробам
Вытаптывает половодье
Для русла путь.
А до жатвы не дожил,
В поле ржи не жал,
И мало любил –
Клянусь, не жаль.
А до жатвы не дожил,
В поле ржи не жал,
И мало любил –
Клянусь, не жаль.

И до жатвы не дожил,
В поле ржи не жал.
До сих пор – не долюбил,
И не жил, и не жаль.
И до жатвы не дожил,
В поле ржи не жал.
До сих пор – не долюбил,
И не жил, и не жаль.

До сих пор – не долюбил,
И не жил, и не жаль.
До сих пор – не долюбил,
И не жил, и не жаль.