Paroles et traduction FREEL - Давній друг

Давній друг

Вчора були дітьми, сьогодні вже дорослі
Я чую голос із пітьми, його ім′я — мій досвід
Прокинусь вдосвіта, дійду до краю поля — там чужі посіви
Глянув на відображення — уже посивів...

Вперше в дворі в затяг за гастрономом
Колись, затям, на тій землі, побитій градом, будуть айстри знову
А що з обличчям? Не знаю, вдарився, або упав
Візьми і сам собі зготуй, там є крупа!

Хто ти такий? Тебе запитую: хто ти такий?!
Час топче нас копитами, під ранок холодно, накинь
Мені нормально, я загартований
Тепло від неї квітне в грудях плямами бордовими

По колу ми повторюєм історії, час це петля
Вона стоїть зовсім одна, грає медляк
Ми любим чорну музику, але наш танець — білий
Хоч я дорослий, але ще не сміливий

Давай зіграємо з тобою в гру
Вгадай моє ім'я, у мене їх багато
Хто ти такий? Це я, твій давній друг
Ти не впізнав мене? Значить, будеш багатим

Давай зіграємо з тобою в гру
Вгадай моє ім′я, у мене їх багато
Хто ти такий? Це я, твій давній друг
Ти не впізнав мене? Значить, будеш багатим

Тримай хвіст пістолетом, чуєш, ти, сержант
Ти знаєш сам, що головне приховує іржа
Шикарний чорнозем черкаський липне до лопати
Ти на свою могилу будеш так кидати

Змішались дати, за орбітом виходжу на орбіту
А у дворі: тра-та-та-та, падай, ти убитий
Вони у мене у підвалах плакали!
Ей, чуєш, малий? А ти на випускний також підеш зіжмаканий?

Одного разу я прокинусь і поїду звідси
Те, що зробило нас такими, взяв з собою, звісно
Велике місто небезпечне дуже для людей великих
Ми би одужали, але де взяти ліки

Життя вмістилось в декілька коробок
Фортепіано і книжки, жовтий торшер
Ти вже дорослий, сам вже знаєш, що це за хвороба
Давай присядем на доріжку. Посиділи. Шо ше?

Давай зіграємо з тобою в гру
Вгадай моє ім'я, у мене їх багато
Хто ти такий? Це я, твій давній друг
Ти не впізнав мене? Значить, будеш багатим

Давай зіграємо з тобою в гру
Вгадай моє ім'я, у мене їх багато
Хто ти такий? Це я, твій давній друг
Ти не впізнав мене? Значить, будеш багатим

Старый друг

Вчера были детьми, сегодня уж взрослые
Я слышу голос из тьмы, его имя — мой опыт
Проснусь на рассвете, дойду до края поля — там чужие посевы
Глянул на отражение — уже поседел...

Первый раз во дворе, в затяг за гастрономом
Когда-то, помнишь, на той земле, побитой градом, будут астры снова
А что с лицом? Не знаю, ударился, или упал
Возьми и сам себе приготовь, там есть крупа!

Кто ты такой? Тебя спрашиваю: кто ты такой?!
Время топчет нас копытами, под утро холодно, накинь
Мне нормально, я закаленный
Тепло от тебя цветет в груди пятнами бордовыми

По кругу мы повторяем истории, время — это петля
Ты стоишь совсем одна, играет медляк
Мы любим черную музыку, но наш танец — белый
Хоть я взрослый, но еще не смелый

Давай сыграем с тобой в игру
Угадай мое имя, у меня их много
Кто ты такой? Это я, твой старый друг
Ты не узнала меня? Значит, будешь богатой

Давай сыграем с тобой в игру
Угадай мое имя, у меня их много
Кто ты такой? Это я, твой старый друг
Ты не узнала меня? Значит, будешь богатой

Держи хвост пистолетом, слышишь, ты, сержант
Ты знаешь сам, что главное скрывает ржавчина
Шикарный чернозем черкасский липнет к лопате
Ты на свою могилу будешь так кидать

Смешались даты, за орбитой выхожу на орбиту
А во дворе: тра-та-та-та, падай, ты убит
Они у меня в подвалах плакали!
Эй, слышишь, малой? А ты на выпускной тоже пойдешь помятый?

Однажды я проснусь и уеду отсюда
То, что сделало нас такими, взял с собой, конечно
Большой город опасен очень для людей больших
Мы бы выздоровели, но где взять лекарство

Жизнь уместилась в несколько коробок
Фортепиано и книги, желтый торшер
Ты уже взрослая, сама уже знаешь, что это за болезнь
Давай присядем на дорожку. Посидели. Что еще?

Давай сыграем с тобой в игру
Угадай мое имя, у меня их много
Кто ты такой? Это я, твой старый друг
Ты не узнала меня? Значит, будешь богатой

Давай сыграем с тобой в игру
Угадай мое имя, у меня их много
Кто ты такой? Это я, твой старый друг
Ты не узнала меня? Значит, будешь богатой