Paroles et traduction kavabanga Depo kolibri - Розпали

Розпали

Не кажи нікому, про мої мрії
Нехай ростуть, мов дикі квіти
Ти дивишся пронизливо крізь вії
Здіймаючи штормовий вітер

Ігноруючи каву, та вечір розмов про пусте
Є одна умова – просте
Я дарую тобі сердце, та май на увазі
Що спокій мій понад усе

Розпали в мені вогонь
Щоб горів в душі весь час
І нехай живе любов
В моїх втомлених очах...

Розпали в мені вогонь
Щоб горів в душі весь час
І нехай живе любов
В моїх втомлених очах...

Розпали в мені вогонь
Щоб горів в душі весь час
І нехай живе любов
В моїх втомлених очах...

І нехай буде час...

Сталеві нерви до біса
Я просто змінив апартаменти
На затишний будинок за містом
Безжальний графік концертів, дратують софіти...
Прихильники втрачають соліста

Як вже не помічають, втікаю повільно
Коли не вистачає повітря
Лише важливi дзвінки, випадкові знайомі
Нагадує мені якесь божевілля

Новини обiцяють - шум
Та я, та я, дивлюсь крізь я
Втомився вже від пошуку iстин
I сердце моє потребує кохання
Не вистачає сил на рандеву у кав'ярні

Знову кожен день
Одні вистави
Постійно час жене
На нові справи

Розпали в мені вогонь
Щоб горів в душі весь час
І нехай живе любов
В моїх втомлених очах...

Розпали в мені вогонь
Щоб горів в душі весь час
І нехай живе любов
В моїх втомлених очах...

І нехай буде час.
І нехай буде час...

Разожги

Не рассказывай никому о моих мечтах,
Пусть растут, словно дикие цветы.
Ты смотришь пронзительно сквозь ресницы,
Поднимая штормовой ветер.

Игнорируя кофе, и вечер разговоров о пустом,
Есть одно условие – простое:
Я дарю тебе сердце, но имей в виду,
Что мой покой превыше всего.

Разожги во мне огонь,
Чтобы горел в душе всегда.
И пусть живёт любовь
В моих уставших глазах...

Разожги во мне огонь,
Чтобы горел в душе всегда.
И пусть живёт любовь
В моих уставших глазах...

Разожги во мне огонь,
Чтобы горел в душе всегда.
И пусть живёт любовь
В моих уставших глазах...

И пусть будет время...

Стальные нервы к чёрту,
Я просто сменил апартаменты
На уютный дом за городом.
Безжалостный график концертов, раздражают софиты...
Поклонники теряют солиста.

Как уже не замечают, убегаю медленно,
Когда не хватает воздуха.
Лишь важные звонки, случайные знакомые
Напоминают мне какое-то безумие.

Новости обещают шум,
Но я, но я, смотрю сквозь пелену.
Устал уже от поиска истин,
И сердце моё нуждается в любви.
Не хватает сил на рандеву в кафе.

Снова каждый день
Одни спектакли,
Постоянно время гонит
На новые дела.

Разожги во мне огонь,
Чтобы горел в душе всегда.
И пусть живёт любовь
В моих уставших глазах...

Разожги во мне огонь,
Чтобы горел в душе всегда.
И пусть живёт любовь
В моих уставших глазах...

И пусть будет время.
И пусть будет время...